Курсовая работа: Синтез та дослідження двійково-десяткового лічильника
0
1
В таблиці записано значення сигналів на входах D- та JK- тригерів, які необхідно сформувати , щоб забезпечити вірну роботу лічильника в відповідності з законом функціонування. Згідно логіки роботи D-тригера зазначимо, що вказані сигнали будуть відповідати значенням тригерів в наступному такті.
JK-тригер діє наступним чином:
Перехід логічного 0 в логічну 1 можна реалізувати двома способами: або встановити тригер в одиницю, або інвертувати його стан, тобто, потрібно щоб, на J-була постійно 1, а на К або 1, або 0 (ставимо зірочку *), аналогічно перехід з 1 в 0 - на К повинна бути логічна 1, а на J-зірочка (1 або 0). Якщо перехід з 0 в 0 або з 1 в 1, то можна або зберегти попередній стан тригера, або встановити в 0 чи 1 відповідно, тобто на J- повинен бути 0, а на К- зірочка (0 в 0) і на К- 0, а на J-зірочка, якщо з 1 в 1. Робота тригерів показана в таблиці 2.1.2:
Таблиця 2.2 - таблиця переходів
| J | K | D | |
| 0→0 | 0 | * | 0 |
| 0→1 | 1 | * | 1 |
| 1→0 | * | 1 | 0 |
| 1→1 | * | 0 | 1 |
Згідно таблиці проведемо мінімізацію функцій D- та JK-входів тригерів за допомогою діаграми Вейча.
В клітинах діаграми Вейча проставляється значення функції на відповідному наборі змінних. При мінімізації сусідні клітини (дві, чотири, вісім, шістнадцять) обводяться контуром. Для кожного контуру, відповідному доданку функції, залишаються тільки ті змінні, або їх інверсії, які для всіх клітинок цього контуру не змінюють свого значення. Стани, відмічені знаком Х ( на яких функція не приймає значень ), є надлишковими. Вони можуть використовуватись для спрощення ( мінімізації ) функцій. На наборах, відмічених знаком Х, заданих функцій визначають таким чином, щоб вони були подані в мінімальній формі, що дозволить скоротити апаратні витрати на реалізацію лічильника.
Намалюємо діаграми Вейча для функцій входів тригерів:
Рисунок 2.1 – Діаграми Вейча для функцій
збудження тригерів. Синтез перший
Згідно діаграм Вейча запишемо значення функцій на D- та JK- входах тригерів і перетворимо їх до виду, зручного для реалізації на елементах “АБО, НІ”.
 | |||
 |  |  | |
K1= Т3 Т1+Т2+Т1 = Т3+Т1+Т2+Т1
 |  | ||
 |  |  | |
J1= Т1 Т3+Т1Т4 =Т1+Т3+Т1+Т4
 | |
 |  |
K2= Т1 Т3+Т4 =Т1+Т3+Т4
 |  | ||||
 | | | | ||
J2= Т1 Т3+Т3 Т4 =Т1+Т3+Т3+Т4
| |||
|  |  | |
D3= Т1 Т4+ Т1 Т2+ Т1 Т3 =Т1+Т4+Т1+Т2+Т1+Т3
K4= Т2 = Т2
J4= Т1 Т3 =Т1+Т3
Для того щоб вибрати схему за критеріями курсової роботи, потрібно оцінити складність апаратної реалізації цієї схеми за Квайном (сумарна кількість всіх входів у схемі) K=46 .
2.2 СИНТЕЗ 2
Розглянемо другий варіант синтезу:
Таблиця 2.3 – Таблиця функціонування лічильника
|
Десяткова цифра | Вага розрядів | Функції збудження | |||||||||
|
6 Т4 |
2 Т3 |
2 Т2 |
1 Т1 | J4 | K4 | D3 | J2 | K2 | J1 | K1 | |
|
К-во Просмотров: 421
Бесплатно скачать Курсовая работа: Синтез та дослідження двійково-десяткового лічильника
| |||||||||||