Курсовая работа: Система правоохранительных органов Украины

6. розслідування злочинів;

7. судового розгляду справ;

8. розгляду справ про адміністративні правопорушення;

9. розгляду справ про фінансові та адміністративно-господарські правопорушення (тобто розгляд справ про адміністративні правопорушення, вчинені юридичними особами або громадянами-підприємцями);

10. виконання вироків, ухвал і постанов судів, органів дізніння й досудового слідства та прокурорів;

Виконання саме цих функцій потребує специфічного правового, організаційного, кадрового, інформаційного, матеріально-технічного, фінансового, наукового та іншого забезпечення, що обумовляє й необхідність створення відповідних спеціальних служб.

До другорядних та допоміжних правоохоронних функцій належать такі:

1. контрольна (наглядова);

2. дозвільна (надання дозволів на здійснення певної діяльності, зокрема підприємницької, або вчинення певних дій);

3. правороз’яснювальна (у тому числі функція надання правової допомоги);

4. аналітична і методична;

5. інформаційна (інформування інших державних органів, зокрема правоохоронних);

6. нормотворча (з правом видання актів міжвідомчого характеру);

7. координаційна.

Правоохоронні органи можуть виконувати й інші функції, які взагалі не можна зарахувати до правоохоронних: розвідувальна, забезпечення урядового зв’язку, надання соціальної допомоги тощо.

До зазначених структур може бути віднесено лише такий державний орган, виконання яким, поряд із профілактичною, однієї чи кількох інших головних правоохорнних функцій є визначальним у його діяльності.

3.1.загальна характеристика діяльності прокуратури

Прокуратура, як і інші державні органи виконує притаманні тільки їй функції.

Функція є одним з головних понять, через яке разкривається структура і весь зміст діяльності означеної установи.

У понятті „функції прокуратури” входить такий вид роботи її органів, який визначається соціальним призначенням прокуратури, характеризується певним предметом, направленим на вирішення завдань, і здійснюється з використаннямвластивої їм компетенції. Такі функції завжди підпорядковані завданням, на вирішення яких вони направлені і повинні виконуватись.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді;

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. Нагляд за додержанням законів під час виконіння судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадянина.

Перехідним положенням Конституції (п.9) передбачено,що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства до введення в дію нормативних документів, що регулюють роботу державних органів щодо контролю за їх дотриманням, та до формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Крім цього прокуратура бере участьу розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі щодо вдосконалення та роз’яснення законодавства.

На неї не може покладатися виконання обов’язків, не передбачених Конституцією й законами України.

3.2.Загальна характеристика діяльності системи органів

внутрішніх справ України

Систему органів внутрішніх справ Українистановлять установи, організації та підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

Внутрішня структура МВС складається з Міністра, першого заступника, заступників, колегії міністерства, головних управлінь (відділів), управлінь.