Курсовая работа: Система травлення
Регуляція травлення в шлунку й кишечнику. У керуванні процесами вироблення травних соків беруть участь і нервова, і гуморальна системи регуляції.
Лише їжа подразнює закінчення рецепторних нейронів у ротовій порожнині, сигнали про це надходять до центру головного мозку, який керує секрецією шлункового соку. Його вироблення клітинами шлунку починається за командами цього центру. Секрецію шлункового соку обумовлюють й інші сигнали (запах, вигляд їжі тощо).
Отже, їжа ще не встигла перетворитися на харчову грудку або навіть потрапити до рота, а клітини шлунку вже декретують шлунковий сік. Завдяки його завчасному виробленню шлунок готується до травлення, тому розщеплення речовин їжі починається, лише вона надходить до шлунка.
Виділення шлункового соку регулюється також і нейронами, які розміщені в стінці шлунка. Коли стінка розтягується, ці нейрони подразнюються, і нервові імпульси прямують безпосередньо до клітин, що виділяють шлунковий сік.
Секреція шлункового соку регулюється в нервово-гуморальний спосіб. Речовини їжі спричиняють хімічні подразнення нервових закінчень, що містяться в стінці шлунка. У відповідь на них певні залозисті клітини стінки шлунка рефлекторно виділяють гормон гастрин . Так до справи стає гормональний чинник: гастрин з кров’ю по капілярах шлунка досягає тих його залозистих клітин, які виробляють шлунковий сік. Під дією гастрину ці клітини збільшують секрецію шлункового соку.
Кишковий сік виробляється під час надходження кислого хімусу зі шлунка до дванадцятипалої кишки. Її клітини починають виділяти два гормони: секретин і холецистокинін, що діють на підшлункову залозу. Вона відповідає на їх впливи, синтезуючи підшлунковий сік. Мішенню секретину і холецистокиніну є також печінка і жовчний міхур. Секретин активує вироблення жовчі, а холецистокинін примушує скорочуватися стінки жовчного міхура. Як наслідок - у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі.
Робота м’язів стінки шлунка, що спричиняє перемішування їжі та її просування в кишечник, також регулюється рефлекторно. Цю реакцію "запускають" механічні подразнення нервових закінчень у стінці шлунка. Перистальтика кишечнику регулюється так сам, як і перистальтика шлунка і стравоходу.
Отже, робота системи травлення постійно перебуває під контролем нервової і гуморальної систем регуляції. Нервова регуляція здійснюється за рахунок рефлексів за участю головного та спинного мозку. Регулюють діяльність системи травлення і її власні нервові сплетіння, що розташовані між шарами м’язів у стінках шлунка і кишечнику.
У гуморальній регуляції беруть участь як ендокринні залози організму, так і власна ендокринна система шлунково-кишкового тракту. У більшості його відділів розташовані ендокринні клітини, які продукують гормони.
Харчування та потреби організму
Харчовий раціон. Потреби людей у різних речовинах неоднакові. Вони залежать від багатьох чинників: статі, віку, активності, стану здоров’я, розмірів тіла людини й навіть від температури навколишнього середовища (у теплому кліматі людина потребує менше їжі) тощо. Отже, зазвичай складно надати конкретних рекомендацій щодо норм харчування. Важливо, щоб надходження білків, жирів, вуглеводів компенсувало енергетичні витрати організму. Вони збільшуються під час важкої фізичної й розумової роботи, інтенсивних тренувань, захворювань. Харчовий раціон також має містити і вітаміни, і мінеральні солі.
Людина не вживає окремо білки, окремо жири, окремо вітаміни. Ці речовини входять до складу харчових продуктів, до того ж у різних співвідношеннях. Тому продукти харчування потрібно добирати, орієнтуючись на вміст у них певних поживних речовин. З їжею мають надходити також речовини, які не перетравлюються в кишечнику, - так звані грубоволокнисті речовини. До них належить целюлоза, що стимулює просування їжі по травному тракту. Є відомості про те, що грубоволокнисті речовини зв’язують зайві жири в кишечнику і перешкоджають їх надходженню до лімфи.
У нормі частина білків, вуглеводів та жирів накопичується організмом про запас. Резерв білків дуже незначний (близько 45 г), а глюкози у вигляді глікогену міститься в м’язах і в печінці 300-40 г. Ще більшими є запаси жиру, кількість яких може коливатися в широких межах.
Режим харчування. Аби травна система функціонувала нормально, їсти потрібно невеликими порціями через певні проміжки часу. Краще приймати їжу чотири рази на добу в один і той же час. Це приводить д формування умовних рефлексів, і травні соки починають виділятися в певний час ще до їди. Відповідно і їжа засвоюється значно швидше. Вечеряти необхідно не пізніше ніж за годину-дві до сну, щоб не лягати спати з наповненим шлунком. Він тисне на діафрагму, а вона, у свою чергу, на легені й серце, що призводить до порушення газообміну й кровообігу.
Наслідки неправильного харчування. І недостатнє, і надмірне споживання їжі спричиняє тяжкі наслідки. Останнім часом лікарі все більше стикаються саме з наслідками надмірного споживання їжі, наприклад, з ожирінням. Ожиріння є результатом переваги споживання жирів та вуглеводів над їх розщепленням. Зайвий жир і вуглеводи перетворюються на жирові запаси. Причиню цього є не тільки переїдання, але й гіподинамія. Шляхом до ожиріння є постійне вживання чіпсів і солодких напоїв, багатих на вуглеводи. Наслідки ожиріння дуже тяжкі: високий кровний тиск, цукровий діабет, атеросклероз, хвороби хребта й суглобів тощо.
Показником правильності харчування певною мірою слугує маса тіла людини. Вона залежить насамперед від вмісту води, жиру і розвитку скелетних м’язів. У середньому частка позаклітинної води становить близько 15% маси тіла, жир - 20%, м’язи - 40%. Співвідношення між ними може змінюватися, а в результаті змінюється і маса тіла. Так, при набряках збільшується кількість води, а при ожирінні - відкладення жиру. У жінок вміст жиру зазвичай більший, ніж у чоловіків, а з віком його кількість зростає. М’язова маса може зменшуватися під час голодування і збільшуватися в результаті спеціальних тренувань.
Є багато формул визначення норми маси тіла. За найпростішою з них необхідно від значення зросту в сантиметрах відняти 100. Одержане число є приблизним значенням маси тіла, нормальної для людини вашого зросту.
Кулінарна обробка їжі. М'ясо, рибу, крупи, більшість овочів перед вживанням піддають термічній обробці. Так ці продукти харчування перетворюють на страви, які засвоюються організмом людини краще за сирі продукти. Наприклад, крохмаль, що міститься в картоплі, у сирому вигляді частково перетравлюється в тонкому кишечнику. Після термічної обробки крохмаль легко розщеплюється навіть ферментами слини у ротовій порожнині. Проте потрібно вживати й сирі овочі та фрукти. Їх целюлозні волокна підсилюють перистальтику кишечнику. Крім того, у сирих овочах і фруктах міститься велика кількість вітамінів, які під час термічної обробки частково або повністю руйнуються. Деякі вітаміни не витримують також дії світла й тривалого зберігання.
Додатки до розділу "Харчування і травлення"
Травна система (systema digestorium )
Характеристика верхніх відділів (окремих органів) травного каналу
| Назва відділу | Топографія |
Особливості будови та функції | Крово-постачання | Іннервація |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
Порожнина рота (cavitas oris ) | Вісцеральний череп (нижня частина) | Присінок рота (vestibulum oris ), обмежений губами спереду і зубами ззаду. Власне ротова порожнина (cavitas oris propria ), обмежена зубами і яснами, щоками, піднебінням, діафрагмою рота. | - | - |
| Губи (labi а oris ) | Ротова порожнина | Обмежують ротову щілину. Спереду вкриті шкірою, ззаду-слизовою оболонкою. У правому та лівому кутах рота утворюється спайка губ. | Верхня і нижня підборідні артерії | Лицевий нерв |
| Щоки (buccae ) | Передня межа - уздовж носо-губної борозни верхня - уздовж нижнього краю очної ямки виличної кістки, нижня - нижнього краю нижньої щелепи, задня - переднього краю жувального м’яза. |
Шкіра щік тонка, рухлива, легко збирається в складки. Підшкірна клітковина добре розвинена. Основу щік утворює щічний м’яз та інші м’язи лиця, до яких збоку прилягає жирове тіло щоки. ё | Верхня і нижня підборідні артерії | Лицевий нерв |
| Тверде піднебіння (palatum durum ) | Тверді піднебінні відростки верхніх щелеп і горизонтальні пластинки піднебінних кісток. | Слизова оболонка товста, не має м’язової пластинки, міцно зрощена з окістям кісткового піднебіння. По серединній лінії досить добре видно поздовжній шов - шов піднебіння, на передньому кінці якого міститься різцевий сосочок. | Лицева, верхньощелеп - на артерії | Гілки блукаючого нерву |
| М’яке піднебіння (palatum molle ) | Задній край горизонтальних пластинок піднебінних кісток. | Передня частина розташована горизонтально, вона менш рухлива, задня - менш рухлива, у розслабленому стані звисає майже вертикально, утворюючи піднебінну завіску. | Гілки лицевої, верхньощелепної та висхідної глоткових артерій | Нижньощелепний нерв, гілки блукаючого нерву |
| Зуби (dentes ) | Межа між присінком рота і власне порожниною рота. | Виділяють коронку (вкрита емаллю), шийку і корінь (вкриті цементом) зуба. В порожнині зуба міститься пульпа (судини, нерви, пухка сполучна тканина) | Гілки верхньощелепної артерії. | Гілки трійчатого нерву, верхні альвеолярні нерви, нижньощелепний нерв. |
| Язик (lingua )
К-во Просмотров: 240
Бесплатно скачать Курсовая работа: Система травлення
|