Курсовая работа: Складні слова в фізичній термінології
- семантичні єдності ( батько – мати, руки – ноги, хліб – сіль);
- прикладкові сполучення ( місто – герой, машини – амфібія);
- словесно – цифрові сполучення ( Рубін – 106, Електрон – 2, Київ – 10).
Основоскладання може відбуватися як за допомогою інтерфікса (словотворчого голосного ) о, е, є: наваловідбійник, землеустрій, стале прокат, життєдайний, так і без нього: бортмеханік, грам-молекула.
Складне слово , як говорить уже сама назва, - це поєднання простих основ слів (самоаналіз, хата-читальня, тепловодоцентраль). Складне слово, як і просте, підводиться під якусь одну з повнозначних частин мови – іменник, прикметник, рідше прислівник, дієслово. За змістом складне слово становить собою одну лексему (пор.: Новий рік - новорічний; прокат сталі - сталепрокат).
Отже, під складним словом розуміється таке поєднання двох чи (рідше) трьох і більше повнозначних слів або основ слів, яке становить собою одну лексему, реєструючи якесь явище, предмет об’єктивної дійсності, і за формою нічим не відрізняється від простого слава [2, 63]. Таку думку про складні слова підтримували І.Г. Галенко, Є.О.Василевська.
Традиційним і досить активним способом творення нових термінів є словоскладання . Широке використання складних слів у науковій лексиці пояснюється їх точністю й економічністю у вираженні змісту. Складним термінам, як визначав Г. О. Винокур, «взагалі властиво стискувати в межах короткого відрізка мови розгорнуті синтаксичні відношення» [ 5, 54 ]. Крім того складні слова творяться т.ч., що певною мірою відображають «суттєві властивості означувального факту: відношення, що існують між поняттями, які лягли в основу назви: місце предмета в ряді інших, його функції, об’єкт діяльності, розрізнювальні ознаки та ін.» [ 6, 22 ].
У фізичній термінології складні слова представлені іменниками – назвами певних понять, прикметниками, що входять як означальні компоненти до багатослівних (складених) термінів, а також прислівниками та дієсловами, що однак зустрічаються дуже рідко.
При словоскладанні іменники утворюються поєднанням двох повноцінних іменників в один складений за допомогою сполучних звуків або без них: лісостеп, лісотундра, інженер – механік.
При основоскладанні іменники утворюються на базі синтаксичних словосполучень, з компонентів яких виділяються твірні основи, що поєднуються в складне слово здебільшого за допомогою сполучних морфем: снігопад(сніг падає), чистотіл(чисте тіло). Такі складні іменники утворюються на базі таких синтаксичних словосполучень:
1) іменникових ( новотвір від нове утворення );
2) дієслівних ( землемір від міряти землю ).
Досліджуючи складні слова в фізичній термінології, ми користувалися двома найважливішими, на нашу думку, для нашої роботи джерелами, а саме, російсько – українським словником науково – технічної мови ( укладачі О. Воналович, В. Моргунюк), книгою Марії Яківни Плющ «Словотворення та вивчення його в школі» та тематичним збірником наукових праць «Питання граматичної будови української мови» (головний укладач проф. Г. М. Удовиченко)- статтею Л. І. Найденко «Типи складних слів у фізичній термінології».
М. Я. Плющ у своїй роботі розрізняє кілька типів складних іменників за характером твірних основ. Ми у своїй роботі дізналися, що словник технічної мови нараховує 51 складний іменник. М. Я. Плющ виділяє всього 8 типів складних іменників. Деякі з них зустрічаються у фізичній термінології, а деякі ні ( чому, буде сказано нижче). Ну а слова четвертого підтипу зовсім не зустрічаються.
Ми розподілили ці слова так:
До 1-го типу належать складні слова, утворені поєднанням іменникової та дієслівної( ускладненої або неускладненої суфіксами) основ за допомогою інтерфіксів о, е. Зв'язок між компонентами підрядний. У цьому типі, як вже ми сказали вище, Плющ виділяє кілька підтипів:
- до першого підтипу належать складні іменники чоловічого роду для назв осіб за родом занять, спеціальністю чи певними нахилами, рисами вдачі тощо. Другою частиною в таких словах найчастіше виступають такі словотипи: -руб, -роб, -вар, -вод, -коп, -люб, -їд ( лісоруб, миловар, рудокоп, короїд). У фізичній термінології слова цього типу не зустрічаються.
- до другого підтипу належать складні іменники чоловічого роду, що означають назви предметів, приладів, знарядь праці, назви дій, процесів. Таких ми знайшли 6 (металовиріб, частотомір, фазообертач, вологовбирач, кулькопідчипник, електроопір).
- третій підтип характеризується наявністю складних іменників жіночого роду для назв знарядь праці або якогось виду роботи, цеху тощо. До складних іменників цієї групи можна віднести й ті слова, що утворилися поєднанням іншомовних морфем (назви галузей наук, різних процесів). Таких ми знайшли 11 (формозміна, післядія, автоматика, паротурбіна, противага, протидія, металофізика, металоконструкція, металографія. А також 10 слів на -ість (магнетопровідність, звукопроникність, жаротривкість, холодноламкість, тріщинотривкість, вітростійкість, вологотривкість, вологосприймкість, металомісткість, холоднотривкість).
- до четвертого підтипу відносяться складні іменники середнього роду, що позначають абстрактні поняття, назви галузей наук, галузей народного господарства тощо. Дієслівна основа поширена тут іменниковими суфіксами. В наш час цей тип складних іменників дуже продуктивний на утворення термінів. Тут ми знайшли 8 (звукопоглинання, металопокривання, моторобудування, тріщино-творення, паротворення, у тому числі слова, що мають у своєму складі першу іншомовну частину -електро, -енерго (електрозварювання, енерговиділення, електрополірування).
До 2-го типу автор відносить складні слова, утворені шляхом поєднання двох іменникових основ. Сполука між компонентами підрядна, частини поєднуються за допомогою інтерфікса. Друга частина складного слова може бути ускладнена або неускладнена суфіксом, може виступати як самостійне слово в українській мові. Тип цей продуктивний. Тут можна назвати такі підтипи:
- складні слова для назв осіб чоловічої статі за родом занять фахом тощо. Наприклад: кінооператор, книгопродавець, радіотехнік, кіноактор, теплотехнік.
- складні іменники жіночого роду-назви предметів, абстрактних понять, приладів тощо. Ми знайшли тільки 1 -не слово – антикорозія. Тобто чимало іменників цієї групи твориться від морфем іншомовного походження: -кіно, -радіо, а такі морфеми, як авіа-, гідро-, акро-, анти-, в українській мові сприймаються не як повні основи слів, а як усічені (частини слів), тому слова з такими частинами називаються складноскороченими .
- складні іменники чоловічого роду для назв предметів, пристроїв, машин і подібне. Це слово пінопласт. Теж тільки 1 слово.
До третього типу відносяться складні слова, утворені шляхом поєднання двох за змістом однорідних або цілком протилежних іменникових основ. Між компонентами сурядний зв'язок, поєднання відбувається як за допомогою інтерфікса, так і без нього. Виділяється кілька підтипів:
1) Назви різних течій в науці, абстрактні назви: марксизм – ленінізм, ввіз - вивіз.
2) Назви предметів, знарядь тощо. Тут ми знайшли 2 складних іменника: залізобетон, вакуум – апарат.
3) Назви одиниць виміру. 1 слово: альфа – залізо.
4) Складні назви народностей, географічні назви: чехословак, Індокитай.