Курсовая работа: Соціальні установки щодо ставлення до людей з особливими потребами

З МІСТ

Вступ.

Розділ 1. Поняття соціальної установки

1.1 Сутність соціальної установки

1.2 Соціальна установка і реальна поведінка

Розділ 2. Методичні основи дослідження соціальних установок ставлення до людей з особливими потребами

2.1 Образ інваліда в свідомості жінок

2.2Проведення дослідження образу інваліда у свідомості жінок за методикою СОЛ

2.3 Обробка та інтерпретація отриманих даних

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація прав людини в сфері праці та її соціального захисту є ознакою будь-якого демократичного суспільства, країни з соціально орієнтованою економікою. Стратегічний курс на побудову соціальної правової держави, інтегрованої у світовий економічний простір, що обрала Україна, потребує наближення вітчизняної гуманітарної політики до соціальних стандартів, які застосовуються у світовій практиці відносно різних категорій населення і спрямовані на забезпечення гідного життя людини. Однією з категорій, яка є певним індикатором рівня соціальної зрілості держави і суспільства, є інваліди – люди з обмеженими можливостями. Проблема забезпечення соціально-професійної реабілітації інвалідів в Україні є вкрай важливою й актуальною, особливо через зростання чисельності інвалідів в країні за 1994-2009 роки на 14% та низький рівень зайнятості дорослих інвалідів (15,4%).

Окремі теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми розглядались відомими зарубіжними вченими Г.Беккером, Е.Дюркгеймом, Г.Слезингером, Б.Гєнкіним, В.Роіком та ін. Вагомий внесок у дослідження соціально-економічних проблем ринку праці, питань дискримінації окремих категорій громадян в процесі працевлаштування здійснили такі вітчизняні вчені, як О.Амоша, Д.Богиня, О.Грішнова, Н.Борецька, Т.Кір’ян, А.Колот, А.Гриненко, Е.Лібанова, О.Новикова, О.Осауленко, А.Решетнікова та інші.

Мета роботи: дослідити проблеми ставлення до людей з особливими потребами на сучасному етапі розвитку суспільства.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- теоретично дослідити основи соціальних гарантій людей з обмеженими можливостями;

- проаналізувати основні критерії та показники соціальних установок;

- надати рекомендації щодо покращення процесу формування сучасних напрямків ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Об’єктом дослідження є ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Предметом дослідження є соціальні установки ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Методи дослідження. В роботі застосовано діалектичний метод наукового пізнання, системний методологічний підхід до дослідження процесу соціально-професійної реабілітації, методи структурно-функціонального аналізу, методи порівняльного аналізу.

Інформаційною основою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України стосовно проблем соціального захисту людей з особливими потребами.

Інформаційною базою роботи є наукові публікації, монографічні видання, підручники, чинне законодавство України та інші джерела.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ З ПОЗИЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАКОРДОННОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Сутність соціальної установки

Особистість, будучи суб'єктом спілкування у групі, займаючи певну позицію в соціальному середовищі, виявляє оцінне, вибіркове ставлення до людей, що її оточують.

Вона зіставляє, оцінює, порівнює й обирає осіб для взаємодії і спілкування, враховуючи можливості конкретної групи, власні потреби, інтереси, установки, досвід, які в сукупності становлять конкретну ситуацію життєдіяльності особистості, постають як соціально-психологічний стереотип її поведінки.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--