Курсовая работа: Соціально-етичний маркетинг

Посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають просувати товар на ринок.

Конкуренти – учасники (оператори) ринку.

Споживачі – юридичні та фізичні особи, які купують товари для задоволення своїх потреб.

Макро – передбачають фактори, які не підлягають контролю зі сторони підприємства, відносять:

o Демографічна ситуація: чисельність, стать, розподіл за регіонами, міграція.

o Економічні: типи споживачів, їхні прибутки, рівень безробіття, ціни на товари, заощадження, можливість отримання кредиту.

o Природні: наявність сировини, забруднення

o Науково-технічні: технології, наявність нових товарів, впровадження досягнень НТП.

o Політична ситуація: законодавча база та підзаконні акти, які регулюють виробництво.

o Культурне оточення: рівень освіти і культури споживачів, звичаї, традиції, спосіб життя професія.

2.2 Соціальний маркетинг як механізм підвищення конкурентоздатності неприбуткових організацій

Одним з індикаторів розвитку демократії в країні є наявність ефективно діючих громадських організацій, благодійних фондів, асоціацій і т.д. Згідно чинного законодавства ця група організацій відноситься до „неприбуткових”. Але не зважаючи на їх мету – розвиток громадянського суспільства і країни в цілому, - всі ці організації дуже залежні від джерел фінансування, доступу до ЗМІ, державних структур і великих суспільних груп. Обмеженість таких ресурсів створило в останні роки сильну конкуренцію, особливо в великих містах, де концентрація таких організацій досить велика. Безперечно, така ситуація підштовхує НПО до розвитку, навчання і професійного росту спеціалістів і використання нових для громадської сфери технологій.

Серед цих технологій лише нещодавно з’явився соціальний маркетинг.

При дослідженні даного питання я знайшла дуже мало джерел, і то здебільшого закордонних, так як саме поняття соціального маркетингу ще мало досліджене в Україні, що вже говорити про застосування.

Як відомо, маркетинг – цедіяльність, направлена на задоволення потреб груп і людей за допомогою обміну, по забезпеченню наявності потрібних товарів і послуг для відповідної аудиторії у відповідний годину у відповідному місці за відповідною ціною при здійсненні необхідних комунікацій і заходів по стимулюванню збуту.

Соціальний маркетинг відрізняється від комерційного головним чином своєю метою. Якщо мета комерційної організації – отримання прибутку, і цю мету допомагає досягти маркетингова стратегія, то соціальний маркетинг – це нова концепція соціальної відповідальності всіх членів суспільства, і він ставить за свою мету змінити поведінку великих груп людей на кращу для досягнення соціальної гармонії в суспільстві.

На благо суспільства в цілому направлені великі державні програми у всьому світі і робота некомерційного сектору. Коли декілька країн, об'єднуючись, проводять єдині кампанії по вакцинації дітей від дифтерії, інших небезпечних хвороб, кампанії проти СНІДУ, проти наркотиків - вони займаються соціальним маркетингом. За визначенням професора Крістофера Ебнера, соціальний маркетинг - це стратегія для зміни поведінки людей за допомогою розуміння їх проблем і спілкування з ними.

Філіп Котлер визначає: «Соціальний маркетинг - це розуміння людей і таке спілкування з ними, яке веде до засвоєння ними нових поглядів. Зміна їх позиції примушує змінювати власну поведінку, що робить вплив на рішення тієї соціальної проблеми, в яку Ви залучені».

«Соціальний маркетинг вимагає виконання ряду кроків для донесення товарів, послуг, програм або інформації до громадськості, або певної групи людей, його метою є задоволення існуючої соціальної проблеми шляхом ознайомлення людей з потрібним продуктом, послугою або програмою, хто цим займається, як і де вони можуть отримати те, що їм потрібно, як він використовується і як допомагає їм» (Карен Фокс).Отже, це розробка програм на користь всього суспільства, в яких поєднуються необхідні дослідження, реклама, просування, придбання репутації - для задоволення інтересів великих груп людей, сукупності яких і складають суспільство. Соціальний маркетинг займається рішенням трьох питань: переконання (наприклад, що куріння небезпечно), соціальна практика (спонукати кинути палити), і соціальний продукт (поліпшення здоров'я нації). Його застосовують, щоб досягти змін в поведінці ризикових груп населення, підсилити НПО, їх можливості через конкретні плани і підвищити ефективність соціальних програм.

2.3 Потреба впровадження маркетингу інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах

В умовах розвитку НДР, підвищення наукомісткості продукції та ускладнення торговельних зв’язків на вітчизняних підприємствах стрімко зростає роль маркетингу як механізму аналізування та інформаційного моделювання ринку. За останнє десятиріччя сфера застосування маркетингового інструментарію на вітчизняних підприємствах розширюється та охоплює не тільки виробничо – збутову, але й інноваційну та інвестиційну діяльність. Така переорієнтація маркетингової діяльності викликана такими основними причинами:

O корінною відмінністю інноваційної діяльності в умовах ринку, яка виявляється в орієнтації не на можливості виробника, а на запити споживача. Основою цієї діяльності є цикл „ дослідження – розроблення – споживання ”. У загальному соціально – орієнтований ринок розглядається як сфера реалізації суспільного продукту, що базується на певних економічних взаємовідносинах виробника і споживача, метою яких є максимальне задоволення потреб суспільства;

O інноваційні процеси в умовах ринкових відносин не мають автоматизму дії та потребують як макро – ( на рівні держави ), так і мікро – регулювання (на рівні підприємства ). Це є суттєвим у зв’язку з несприятливими умовами і тенденціями в галузі управління інноваційною діяльністю в країні;

O наявністю конфлікту при входженні підприємства, не орієнтованого на інновації, в нове динамічне середовище, який приводить до необхідності оперативно адаптуватися під реальні умови чи формувати специфічні механізми управління, що дозволяють прогнозувати майбутні зміни та будувати адекватні способи реагування, тобто механізми управління інноваціями;

O необхідністю впровадження нововведень у ситуації швидких змін ринкового середовища;

O вимогами реконструкції та удосконалення діючої системи управління інноваційним процесом з огляду на складність створення нововведення та нетрадиційні форми його організування. Вони повинні здійснюватись комплексно з пов’язуванням показників і методів оцінювання, планування і стимулювання в єдину дійову систему;

O необхідністю вибору нововведень, які забезпечують досягнення ринкових цілей і конкурентних позицій підприємств. При цьому нововведення повинно розглядатися як складний ряд видів діяльності, за яким нова ідея втілюється через послідовне проходження взаємопов’язаних етапів дослідження, розроблення та прийняття управлінських рішень. Кульмінаційним моментом цього процесу є прийняття нововведення ринком;

O попереднім оцінюванням вибору нововведення. Для формування відповідності методичної бази такого оцінювання потрібно встановити сукупність впливових факторів інноваційного процесу та визначити ефективність вибору тощо.

Сьогодні стадія розвитку маркетингу інноваційної діяльності характеризується тим, що часова спіраль винаходу нових виробів і їх запуску у виробництво значно зменшується. Життєвий цикл виробів, який тривав від п’яти до десяти років, зараз швидко скорочується. Виріб, який залишився на ринку , на протязі більше трьох – чотирьох років без будь – якого оновлення стає рідкістю.

Підприємства, що конкурують у високотехнічному секторі, вимушені запускати нові товари у виробництво з ритмом два – три нові вироби в рік. Відділи маркетингу винаходять правила обслуговування, оформлення виробів, рекламні кампанії тощо.

2.4 Основні принципи маркетингу

Під час здійснення маркетингової діяльності доцільно врахувати принципи маркетингу, які виникли на ґрунті узагальнення практичного досвіду багатьох підприємців та сформульовані у вигляді поданих далі порад. Деякі з них мають гумористичне забарвлення, але сутність кожної глибока і серйозна.