Курсовая работа: Спостереження в правовій статистиці

Вступ

Статистичне спостереж ення – це планом ірне, систем атичне, науково орган ізоване збирання д ан их про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі про державну статистику дається таке його визначення: “статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології”.

У сі дані, які ми одержуємо під час пров едення статистичного спосте реж ення, на наступних е тапах статистичного дослідж ення мож уть суттєво вплинути на вірогідність те оретичн их і практичних висновків. Найважливіш ими завданнями статистичного спостереж ення є досягнення:

1) повноти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареє стровані в повному обсязі;

2) вірогідності, об'єктивності їх відображ ення;

3) порівнянності одержаних даних з тими, які були отримані раніш і в інших територіальних одиницях.

Відповідно до Закону обов`язково складається “план державних статистичних спостережень – офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та термінів їх проведення”.

1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження

Статистичне с постереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка, проведення та контроль одержаних даних.

Прое ктування спостереження – це розробка плану статистичного спостереження, яки й обов' язково охоплює собою програ мно-методологічні та організацій ні питання його проведення. Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкуванн я блан ків, перевірка реє стрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготування осіб, які будуть проводити спостереж ення, а тако ж пров еде ння пробного спостереж ення, якщо це потрібно). Як правило, перед пров еденням перепису населення в краї ні необхідно провести пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису. Проведення спостере ження – це процес безпосередньої реє страції ф актів і явищ. Контроль одержаних даних зводиться до перевірки достовірності одержаних даних в результаті проведеного спостереження.

Статистичне спостереження завжди представляє собою кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікації злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.п.).

Схематично усі види та форми статистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можна представити у вигляді наступної схеми (див. рис. 1), яка наочно характеризує усі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження.

Статистичне спостереження

Організаційні форми

Види

Способи

Звітність

Спеціально організоване статистичне спостереження

За повнотою охоплення одиниць сукупності

За часом реєстрації

Безпосередній

Документальний

Опитування

Суцільне

Несуцільне

Поточне

Перервне

Експедиційне (усне)

Самореєстрація

Кореспондентський

Анкетний

Спостереження основного масиву

Монографічне

Вибіркове

Моніторинг

Періодичне

Одноразове

Рис. 1. Структура статистичного спостереження

До організаційних форм проведення статистичного спостереж ення відносяться звітні сть і спеціальне організоване статистич не спостереж ення.

Звітність – це така форма статисти чного спостереж ення, яка характеризує с ис тем у взаєм опов' язаних показників, які дають змогу одержати дані наслідків роботи підприєм ств а, установи або організації за звітний період, і періодично подаєть ся у вигля ді встан овлених законодавством з вітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереж ення, при

якій кожна установа за є диними бланками в суворо затверджені строки (кож ний кв артал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

У правовій статистиці звітність є основною організацій ною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які х арактеризують діяльність правоохоронних і правозастосовчих органів з різних сторін, оперативно керувати розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Вони шир око зас тосовуються для проведення різноманітних наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та те рм ін подання встанов люється вищим статистичним органом краї ни – Державним комітет ом статистики У країни.

Ал е у реальній дійсності не усі суспільн і явища і процеси можна охопити статистичн ою звітністю . Є такі сфери діяльності су спільств а, я кі можна встановити лиш е шляхом опитування м громадян (наприклад, структура прибутків і витрат на селенн я, особлив ості детермінаці ї окремих видів злочинів). Для одержан ня даних, які не відображе ні в звітнос ті, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереж ення . Вони також мож уть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спец іально організовані статистичні спостереж ення проводяться і для вирішення самостій них наукових завдань, і для обґрунтованого прий няття важливих управлінсь ких або політичних рішень.

До спеціально організованих ста тистичн их спосте реж ень належ ать переписи, різні види опитув ань, одноразові обліки, несуцільне обстеж ення. Але найбільше значення мають різноманітні переписи, які дають всебічну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату, або певний момент часу. Класични й приклад – перепи с населення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристики громадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства), соціально-економічні умови їх існування і багато інших показників, які можна одержати лише при проведенні перепису всього населен ня країни.

Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення” було прийнято Верховною Радою України 19 жовтня 2000 року. Цей закон України було націлено на: створення необхідних законодавчих передумов для проведення суцільного статистичного спостереження, яке передбачає отримання від респондентів первинних (персональних) даних щодо них, визначення спеціальних повноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а також порядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захисту конфіденційної інформації перепису населення; забезпечення правової узгодженості у діючому законодавчому полі України щодо питань статистики та інформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптації національного статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів; надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищення його суспільно-політичного значення і формування позитивного ставлення до нього громадськості.

Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення” складається із 6 розділів, які містять: загальні положення щодо перепису населення; методологічно-організаційні принципи його проведення; повноваження, обов`язки та заходи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо організаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення підготовки і проведення перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів; регламентацію основних прав, обов`язків та відповідальності суб`єктів перепису населення; норми щодо порядку використання результатів перепису населення; прикінцеві положення.

У статті 1 даного закону України надано визначення основних термінів та понять, характерних для перепису населення. Стаття 2 визначає правову основу перепису населення. У статті 3 викладено мету проведення перепису населення, а також визначено, що підставою для його проведення є постанова Кабінету Міністрів України, яке приймається не пізніше ніж за три роки до початку перепису населення. Стаття 4 визначає суб`єктів перепису населення. Стаття 5 містить програму перепису населення. Стаття 6 стосується методів проведення перепису населення і містить надзвичайно важливу норму, яка встановлює, що заповнення переписної документації здійснюється на підставі повідомлень, отриманих від респондентів, без їх документального підтвердження. У статті 7 визначено основні методологічно-організаційні принципи проведення перепису населення, а також встановлено процедуру розроблення, опрацювання та затвердження програми і методу перепису населення, переписного інструментарію тощо. Стаття 8 регламентує підготовчі заходи до перепису населення. Стаття 9 визначає основні положення та певні обмеження щодо залучення до робіт з перепису населення осіб, з яких формується тимчасовий переписний персонал. Стаття 10 встановлює порядок фінансування перепису. У статтях 11 – 15 закону визначено права, обов`язки та відповідальність суб`єктів перепису населення. Стаття 16 встановлює гарантії захисту первинних (персональних) даних, отриманих від респондентів під час перепису. Стаття 17 регламентує поширення результатів перепису. Стаття 18 обумовлює порядок та умови доступу користувачів до даних перепису населення.

Відповідно до вимог даного закону України були внесені певні зміни до чинного законодавства, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. ст. 186 -3 та 244-3).

Більш ість вчених вважають, що в май бутньому спеціально організовані спостереження будуть матимуть значно більше значення, ніж зараз. Тому і вважається за доцільне розроблення редакції закону, який регламентує не лише проведення якогось конкретного перепису населення, а є загальноприйнятим для правового забезпечення здійснення такого спостереження протягом тривалого часу. Саме такі підходи були використані під час підготовки закону України “Про Всеукраїнський перепис населення”.

2. П лан та ме та статистичн ого спостереження

Науково-організоване статистичне дослідження неможливе без р озробки його д етально продум аного плану, особлив о бе з розробки плану статистичного спостереження , який складається з двох груп пи тань: програм но-методологічних та організацій них.

Програмно-м етодологічні питання спостереження включають до себе: формулювання гіпотези, роз робку понятій ного апарату дослідж ення, з' ясування ме ти спостереж ення, в изнач ення дж ерел інф орм ації , розробку програм и та процедури спостереж ення, визначення ме тодів і засобів аналізу одержаних статистичн их даних та інші питан ня ме тодологічного забе зпе чен ня дослідж ення.

Але головне – це чітке визначення мети спостереження, тому що кожне явище мо жн а вивчати з різн их сторін з алеж но від того, що ми хочемо пізнати в тому чи іншому явищу. Н априклад, в ивчаючи особу злочинця, слід спочатку з`ясувати , які її прояви на с найбільше цікавлять. Якщо ми будемо вивч ати причини і умови окремих видів злочинів, н ас буду ть цікавити зовсім інш і характеристики. Тому залеж но від сф ормульова ної мети необхідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища.

Мета – це піз навальне завдання сп осте реж ення. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матері алу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок прове деного аналізу можна було одержат и реальну характеристику досліджува них явищ і процесів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--