Педагогика / Курсовая работа: Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку

Курсовая работа: Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку

Можливість створювати щось нове, незвичайне, закладається в дитинстві, через розвиток вищих психічних функцій, таких, як мислення й уява. Саме їхньому розвитку необхідно приділити найбільше уваги у вихованні дитини у молодшому шкільному віці. Цей період учені називають сенситивним, тобто найбільш сприятливим для розвитку образного мислення й уяви.


Розділ ІІ Рівень розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку та прийоми його підвищення

2.1 Тестування та виявлення недоліків при формуванні пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку

Були перевірені діти від 5,5 до 7 років на рівень розвитку їх пізнавальних процесів і готовності дітей до навчання у школі.

В цілому виявився середній або навіть недостатній рівень розвитку пам’яті, середній рівень розвитку уваги та зовсім низький рівень розвитку мовлення та уяви.

Були проведені тести на розвиток механічної пам’яті:

Окремо кожній дитині були прочитані слова, і запропоновано повторити всі, які дитина змогла запам’ятати. Далі підраховувалась кількість названих вірно слів, в незалежності від порядку їх називання. Потім список слів прочитувався ще 2 рази, і після кожного разу підраховувалась кількість правильно названих слів.

Через годину після цієї перевірки дітям пропонувалося знову згадати ті самі слова, які були вивчені в процесі тестування. І знову вівся підрахунок.

Результати тесту:

якщо дитина з першого разу згадала не менше 5 слів, після 3-х повторень вивчила 9-10 слів, та при новому прочитанні називає не менше слів, чим до цього, то це свідчить про те, що у дитини гарно розвинена механічна пам'ять.

якщо дитина з першого разу згадала менше 5 слів, після повторень вивчила менше 9 слів та при кожному новому прочитанні згадував менше слів, чим до цього – це свідчить про недостатній рівень розвитку механічної пам’яті.

Результати тестування можна подивитися в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень розвитку механічної пам’яті.

слово Настя 5,5 років Катя 5,5 років Валерія 5 років Анжела 6,5 років
1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год.
Рік + + +
Слон + + + + + + + + + + + +
М’яч + + + + + + + + + +
Мило + + + + + + + + +
Сіль + + + + + + + + + +
Кінь + +
Рука + + + + + + + + + +
День + + + +
Весна + + + + + + + + + +
Син + + + + +
Всього 7 6 7 5 2 5 5 4 5 3 2 4 5 4 7 4

Як видно з таблиці, жодна з дівчат не показала високий рівень розвитку механічної пам’яті. Але майже всі запам’ятали після першого прочитання 5 і більше слів. Майже в усіх знижувалася кількість згаданих слів при наступних прочитаннях. Це пояснюється тим, що в дітей недостатньо розвинена увага й здатність тривалий час концентруватися на поставленому завданні, особливо, якщо їхня зацікавленість знижується.

Також був проведений тест на визначення рівня мисленевої пам’яті. Він допомагає встановити готовність дитини до роботи з графічним матеріалом, взагалі до навчання. Тестувалася та сама група дітей, що і у попередньому дослідженні. Основна задача тесту – виявити, чи зможе дитина запам’ятовувати слова за допомогою малюнків.

Групі дітей по черзі називалися слова, і давався час на те, щоб вони намалювали малюнок на це слово або словосполучення (10-15 сек.). Після цього діти йшли на інше заняття, і їх увага не концентрувалася на цьому завданні. Через одну годину дітям віддали їх малюнки і попросили згадати слова.

Список слів та словосполучень (рос. мовою):

грузовик;

умная кошка;

темный лес;

день;

веселая игра;

капризный ребенок;

хорошая погода;

сильный человек;

наказание;

интересная сказка.

Результат у двох дітей (6,5 років і 5 років) був дуже хорошим, що свідчить про достатній рівень розвитку мисленевої пам’яті і взагалі про те, що вони зрозуміли завдання. Ці діти назвали всі слова і словосполучення лише за деякими неточностями. (див. додаток 1-2).

Двоє інших дітей зрозуміли завдання вірно, їх малюнки були чіткими і лаконічними, але через одну годину вони не змогли майже нічого згадати, а просто описували зроблені малюнки. Це непоганий рівень запам’ятовування, але потребує додаткових занять з розвитку логічної пам’яті. Дитина вже розуміє, що малюнок може бути засобом запам’ятовування, але асоціації встановлюються ще неміцні. (див. додаток 3-4).

К-во Просмотров: 227
Бесплатно скачать Курсовая работа: Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку