Курсовая работа: Статистичний аналіз урожайності кормових культур

Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).

Таблиця 9

Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами

Існуючий ряд динаміки (урожайність кукурудзи на силос і з/к, ц/га)	Вирівняний ряд динаміки
	за середнім абсолютним приростом	по рівнянню прямої	по рівнянню параболи	за середнім коефіцієнтом зростання
253,0	276,6	158,3	201,1	275,3
61,1	268,1	156,6	167,3	266,0
127,5	259,7	154,8	142,6	257,0
201,4	251,2	153,0	127,1	248,3
196,3	242,8	151,3	120,7	239,9
82,4	234,3	149,5	123,5	231,8
65,0	225,9	147,7	135,5	223,9
165,8	217,4	146,0	156,7	216,3
209,0	209,0	144,2	187,0	209,0

Урожайність кукурудзи на силос і з/к є низькою (урожайність на рівні однорічних трав при потенційних урожаях сучасних гібридів 370-450 ц/га) та варіюючою в різні роки. Тому складений динамічний ряд є нестабільним Порівнюючи різні методи слід відмітити, що у відповідності до метода укрупнення періодів порівняно з 2000-2002 рр. урожайність за період 2003-2005 рр. скоротилась приблизно в 1,2 рази. Це вказує на те, що урожайність кукурудзи в умовах господарства має тенденцію до зниження.

В цілому урожайність, враховуючи потенційну для області можна вважати низькою і при збереженні особливостей її динаміки слід очікувати подальше зниження продуктивності культури, що виходячи з результатів кореляційного аналізу зумовить загальне зниження ефективності кормової бази господарства скорочення надоїв худоби та середньорічних приростів при відсутності достатньої кількості силосних культур в раціоні годування.

Після проведення різних видів групування важливо підтвердити результати, зокрема, факторного групування, що проводиться з метою виявлення факторів, що впливають на результативну ознаку.

Кореляційний аналіз є важливим елементом статистичного аналізу, що проводиться з метою встановлення тісноти зв’язку між ознаками.

Звичайно, що кореляційний аналіз статистичних показників повинен передбачати розрахунок повної палетки кореляційних залежностей. Проте ми зосередимось на визначенні однієї лише залежності вибравши як результативну ознаку урожайність цукрових буряків як факторну розмір затрат на 1 га посівів. Цукрові буряки відносяться до групи технічних культур. До цієї групи відносять і соняшник, проте вирощуванням соняшника в умовах Вінницького району займається небагато підприємств. Враховуючи це кореляційні та інші види аналізу зроблено на основі основної технічної культури в області – цукрових буряках.

Визначившись із показниками, що будуть братись для кореляційного аналізу побудуємо кореляційне поле (додаток 2).

Аналіз кореляційного поля дає змогу стверджувати, що залежність між ознаками є прямою, середньою за тіснотою зв’язку, істотною для даної кількості кореляційних пар (r=0,428).

Встановлену залежність можна пояснити тим, що отримання урожаю потребує відповідного рівня виробничих витрат на 1 га посівної площі культури. Будь-яке підвищення врожаю пов’язане з додатковими затратами кошт та людської праці, тому більші затрати (інтенсифікація технології вирощування культури) при їх ефективній реалізації забезпечують вищу її урожайність.

У випадку низьких його значень він демонструє загальну тенденцію – додаткові кошти не окупились приростом врожаю, тобто потрачені на заходи, що не сприяють реалізації продуктивного потенціалу культури.

3.4 Індексний аналіз

Індекс урожайності кормових культур розрахуємо дотримуючись загальної схеми:

Для розрахунку вказаних вище індексів складемо вихідну таблицю 10.

За отриманими результатами можна зробити висновок, що урожайність кормових культур за середнім індексом урожайності зросла в 1,36 рази порівняно з базовим періодом.

Зміни валового збору внаслідок зміни загальної площі посівів (Δ_n ) становлять 8886.3 ц в сторону зменшення.

Зміни валового збору за рахунок зміни урожайності (Δ_у ) –15511,2 ц.

Зміни валового збору внаслідок зміни структури посівів (Δ_d ) 3822,4 ц.

Таблиця 10

Індексний аналіз урожайності та валових зборів окремих кормових культур (2004-2005 рр.)

Кормові культури	Посівна площа культури		Урожайність культур, ц/га		Добутки				Середній індекс урожайності	Індекс структури посівів	Зміни валового збору, ц
											в абсолютному виразі	за рахунок зміни урожайності	за рахунок зміна структури посівів
	n0	n1	у0	у1	у1 n0	y1 n1	y0 n0	y0 n1	Іу	Іd	Δn	Δу	Δd
Багаторічні трави на з/к	209	169	78,3	103	21527	17407	16364,7	13232,7	2,60	1,07	-16862	16927	3553,5
Однорічні трави на з/к	60	22	21,6	260	15600	5720	1296	475,2
Кукурудза на силос і з/к	274	49	64,9	209	57266	10241	17782,6	3180,1
Кормові коренеплоди	10	10	57,8	102,5	1025	1025	578	578
Всього	553	250	222,6	674,5	95418	34393	36021,3	17466
В середньому	–	–	55,65	168,625	23854,5	8598,25	9005,4	4366,5

Висновки і пропозиції

На основі статистичного аналізу вихідних даних по с.-г. підприємствах Вінницького району можна зробити слідуючі висновки:

1. Кормові культури мають важливе народногосподарське значення і в значній мірі визначають продуктивність тваринництва.

2. Результативне та факторне групування вказує на те, що господарства Вінницького району суттєво відрізняються по урожайності кормових культур. Межі варіювання урожайності знаходяться в межах від 28,7 до 286 ц/га. Це вказує на неоднорідність в реалізації продуктивного потенціалу кормових культур та часто про неефективне використання 1 га кормової площі. Свідченням цього є представлені в роботі вихідні дані за загальним вир?