Курсовая работа: Статистика національного доходу
Діаграма 1. Структура витрат та заощаджень населення (2006 р.)
Статистичний аналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежать рівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описує відповідні закономірності й тенденції. Результати статистичного аналізу використовують як для формального описування минулих тенденцій, так і для прогнозування розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.
Система статистичних показників споживання будується згідно із завданням спостереження і регулювання споживання на макро- та мікрорівнях розвитку економіки.
Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія — це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.
Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.
Отже, демографічний процес — це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:
· природного руху — процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);
· механічного руху — процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);
· соціального руху — процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).
Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв'язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:
· методи екстенсивного аналізу — визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв'язку та розвитку;
· методи інтенсивного аналізу — визначають ступінь по
ширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв'язаних
відносних величин інтенсивності;
· методи моделювання — дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.
Метод демографічних таблиць — побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.
Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо.
2.Кореляційне дослідження
Завдання: Обрати самостійно два показники за сім періодів чи за такою ж кількістю об’єктів (один з показників має характеризувати досліджуване теоретичне питання), визначити який показник буде результуючий, а який факторний та дослідити показники зв’язку при парній кореляції.
Згідно теми моєї курсової роботи я обрала такі показники як кількість лікарів усіх спеціальностей та кількість осіб, яким надано допомогу, щоб дослідити зв'язки між цими показниками.
Таблиця 4. Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Роки | Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення) | Кількість осіб, яким надано допомогу (амбулаторно і під час виїздів)(тис.) | Розрахункові дані | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
2000 | 38,7 | 335,9 | 12999,33 | 1497,69 | 112828,81 | 351,34 |
2003 | 39,4 | 371 | 14617,4 | 1552,36 | 137641 | 360,49 |
2004 | 39,5 | 367,8 | 14528,1 | 1560,25 | 135276,84 | 361,8 |
2005 | 40,6 | 382,9 | 15545,74 | 1648,36 | 146612,41 | 376,18 |
2006 | 41,9 | 385,4 | 16148,26 | 1755,61 | 148533,16 | 393,19 |
Разом | 200,1 | 1843 | 73838,83 | 8014,27 | 680892,22 | 1843 |
Середні | 40,02 | 368,6 | 14767,77 | 1602,85 | 136178,44 | 168,6 |
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної і системи двох рівнянь з двома невідомими:
Розв’язавши систему рівнянь, отримаємо такі значення параметрів:
;
Визначимо параметри: