Курсовая работа: Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
Орієнтовний час розвитку пожежі до повного охоплення вогнем: для будинків і споруд І і IIступенів — не менше 2 год., IIIступеня — не менше 1,5 год., IVта Vступенів — не менше 1 год.
На розвиток пожеж впливає також ступінь руйнування будинків, споруд і технологічних ліній ударною хвилею. Окремі і суцільні пожежі можливі на підприємствах, які одержали в основному слабкі й середні руйнування. Так, у будинках І, II і III ступенів вогнестійкості виникнення і розвиток пожежі (але не тління чи горіння в завалах) спостерігається при одержанні руйнувань від надлишкового тиску у фронті ударної хвилі порядку 30-50 кПа, в у будинках IV і V ступенів — при руйнуваннях від ∆Рф приблизно в 20 кПа.
Поширення пожеж і перетворення їх у суцільні істотно залежить від густоти забудови території об'єкта. Вогонь швидко поширюється на ділянках, на яких переважно розташовані будинки І та II ступенів вогнестійкості з густотою забудови 30 %, або будинки ІІІ ступеня вогнестійкості з густотою 20%, або будинки IVи Vступенів вогнестійкості при густоті забудови 10%.
При збільшенні густоти забудови будинками III, IVі Vступенів ще на 10% створюються сприятливі умови для виникнення вогняного шторму.
За вогнестійкістю окремих будинків і споруди та характером технологічного процесу робиться висновок про пожежостійкість кожного цеху і об'єкта в цілому та на його основі виробляються заходи щодо підвищення пожежної безпеки.
2.6 Оцінка впливу вторинних вражаючих факторів
Оскільки розв'язання конкретних задач з оцінки наслідків дії вторинних факторів ураження залежить від специфіки виробництва й особливостей об`єкта, за основу приймають висновки з аналізу характеру і ступеня руйнувань окремих елементів при впливі ударної хвилі ядерного вибуху. Так, оцінюючи характер і масштаби вражаючої дії, що застосовуються при виробництві СДОР, необхідно зазначити, що умови зберігання їх на об'єкті, густота виробничої забудови, якість захисних споруджень і забезпеченість ними людей, наявність ЗІЗ відповідає нормам.
2.7 Оцінка стійкості роботи об'єкта
Висновки щодо оцінки стійкості об`єкта робимо на підставі визначення комплексного впливу ударної хвилі, світлового випромінювання і вторинних факторів ураження, а також радіоактивного зараження на його території. Найбільш слабкими місцями на об`єкті, які руйнуються в першу чергу є адміністративні забудови, складські приміщення, система комунікацій, далі при дії вищих за значеннями надлишкових тисків руйнуються каркаси виробничих будівель, при яких потрібна зупинка виробництва для виконання капітального ремонту (випадок одержання об'єктом середніх руйнувань).
Критичним вважається надлишковий тиск, що витримується в заданих умовах найбільш вражаючим елементом об'єкта, який раніше за інших втрачає здатність опиратися і виходить з ладу, викликаючи часткову або повну зупинку виробництва.
Для встановлених рівнів руйнування елементів об'єкта оцінюємо ймовірні матеріальні втрати виробництва за всіма основними фондами: на об`єкті критичний стан забудов, без капітального ремонту не можливе їх використання; порушення роботи систем електропостачання, подачі газу, пари тощо; наявні втрати верстатного, технологічного і лабораторного устаткування тощо.
Важливим критерієм стійкості роботи об'єкта в умовах радіоактивного зараження є максимальна припустима доза опромінення, яка не призводить до втрати працездатності людей і захворювання їх променевою хворобою[7].
Оцінку стійкості роботи об'єкта в цілому здійснюємо за:
- рівнем стійкості елементів об`єкту досить низький (особливо адміністративного комплексу підприємства);
- виробничого персоналу забезпечений в повному обсязі засобами захисту від ОМП;
- матеріально-технічного забезпечення виробництва при тимчасовому порушенні постачань перебуває в задовільному стані;
- виконання відбудовних робіт можливе при залученні невоєнізованих формувань обласного масштабу;
- керування об'єктом здійснюється на високому професійному рівні.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ І СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ
Підвищення стійкості об'єкта досягають посиленням найбільш слабких (вражаючих) елементів і ділянок об'єкта (систем комунікацій, адмінбудівель). Для цього на об`єкті завчасно на основі досліджень планують і проводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи. Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішення, при яких підприємство буде стійке до впливу дуже значних надлишкових тисків, однак це пов'язано з великими витратами засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захисті унікальних, особливо в