Курсовая работа: Стратегія міжнародної економічної діяльності України

У основі ліберальної стратегії лежить модель ідеальної взаємодії політики і економіки, основний механізм якої представлений у вигляді вільного (від державного регулювання) ринку і стихійної регенерації, а також розподілу різних товарів і послуг.

МІНУСИ: Дана стратегія «сліпа» до жорсткої конкурентної боротьби найменш пристосованих учасників ринку. Узгоджуючись з моделлю класичного лібералізму (ранній капіталізм), дана стратегія вимушує весь час починати спочатку, використовуючи метод проб і помилок.

2.2. Консервативна модель

У основі даної стратегії лежить модель взаємодії політики і економіки, причому система управління і її інститути володіють особливим авторитетом і покликані утримувати під контролем сили, що порушують порядок. Передбачає сильну державу і стійкі інститути, що підтримують порядок силою.

МІНУСИ: Неефективна, коли спостерігається недолік зв'язків інститутів і суспільства, підтримки, технологій і правдивості.

2.3. Дискусійно-теоритична стратегія

У основі лежить модель взаємодії політики і економіки, при якій ефективній є політика регулювання мовної комунікації. Іншими словами, гроші і влада – самостійні комунікаційні засоби політики інтеграції, яка найчастіше здійснюється без соціальної інтеграції. Основними інструментами оптимальної взаємодії політики і економіки є гроші, наявність влади і максимальної кількості голосів у виборчій боротьбі. Базовим принципом в поданій стратегії покликана бути домовленість, яка дозволить звільнити соціально-інтеграційні сили політики і забезпечити їй контроль за функціонуванням і розвитком економіки, а стало бути, і суспільства.

Дана стратегія ефективна в умовах розпаду «відмерлих» економічних і соціальних відносин. Дискусії виконують функцію пояснення суті політичних явищ і рішень.

МІНУСИ. Взаємодія – це рух, а будь-який рух не дає можливості передбачати все. Більш того, механізм дискусії не дає можливості прийти до остаточного рішення, іноді паралізує політичні дії.

2.4. Стратегія стимулювання експорту

Способи стимулювання:

Пряме субсидування - експортні премії (субсидії) – фінансові пільги, що надаються урядом або приватними організаціями фірмам-експортерам на вивіз певних товарів за кордон. Вони покривають частину витрат національних виробників і таким чином підвищують їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Субсидуватися також може виробництво товарів, направлених на внутрішній ринок. ГАТТ забороняє даний вид стимулювання, хоча він і досить поширений, особливо для виробників сільськогосподарської продукції, і при вивозі капіталомістких і дорогих товарів. Наприклад, продукції авіаційної і суднобудівельної галузей.

Непряме субсидування передбачає фінансові пільги окремим галузям народного господарства або економіці в цілому на отримання кредитів, оплату податків, витрат на електроенергію, транспорт і так далі. Поширеним також є страхування експорту, яке найчастіше здійснюється через надання державних гарантій на експортні кредити.

Податкове стимулювання експорту:

· Надання додаткових пільг експортерам, наприклад, звільнення експортних товарів від посередніх податків;

· Розширення номенклатури товарів, експортерам яких повертаються митні збори;

· Передбачається звільнення від виплати податків на матеріали, використані у виробництві експортних товарів;

· Знижується пряме оподаткування підприємств для часткової компенсації їх витрат як експортерів;

· Дозволяється створювати неоподатковувані податком грошові форми для розвитку експорту;

· Передбачається відстрочення виплати податків;

· Упроваджується система умовного безмитного ввезення.

3. Залежно від сили впливу на інші країни (геополітичні стратегії):

3.1. Стратегії світових лідерів (США, Росія);

3.2. Стратегії регіональних лідерів (Країни ЄС, Китай, Бразилія);

3.3. Стратегії окремих країн.

Швидкий розвиток геополітичних процесів обумовлює розподіл політичного, економічного, ресурсного потенціалу між країнами. Домінуванню США протистоять країни Європи і Азії.

4. Залежно від моделей трансформації:

4.1. Китайська (Китай, В'єтнам, Монголія) - передбачають формування риночних відносин в умовах старої командно адміністративної системи;

4.2. Угорська - означає поступовий перехід до ринкових відносин шляхом перетворень;