Курсовая работа: Структурні та функціональні особливості розмовного стилю англійської мови
Вступ
Стилістикою називається галузь лінгвістики, яка вивчає принципи і ефект вибору і використання лексичних, граматичних, фонетичних і взагалі мовних засобів для передачі думки і емоції в різних умовах комунікації.
Стилістика мови досліджує з одного боку специфіку мовних підсистем, які характеризуються своєрідністю словника, фразеології та синтаксису, і, з іншого боку, експресивні емоціональні і оціночні властивості різних мовних засобів. Стилістика мови вивчає окремі реальні тексти, розглядаючи яким чином вони передають зміст, не тільки виходячи з норм відомих граматиці і стилістиці мови, але і на основі значущих відхилень від цих норм.
Стиль – це суспільно усвідомлений і функціонально обумовлений, внутрішньо об’єднана сукупність прийомів вживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування в сфері того чи іншого загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, які слугують для інших цілей, виконують інші функції в мовно-суспільній практиці даного на роду. Всі автори майже одностайно виділяють в розмовному стилі: літературно-розмовний і фамільярно-розмовний (з підгрупою дитячої мови), виділення третього підстилю – просторіччя.
Актуальність дослідження: інтерес до особливостей розмовного стилю в лінгвістиці не зменшується вже декілька десятиліть, і лінгвістична література питання майже нескінчена. Стилістична диференціація складна тим, що кордони стилів є дуже нечіткими.
Ще більш ускладнена диференціація всередині розмовного стилю.
Мета: вивчення структури та функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови.
Поставлена мета передбачає вивчення таких завдань: 1) розкриття поняття стилістики; 2) розкриття поняття мовного стилю; 3) вивчення структури та функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови; 4) проаналізувати уривок з тексту американського або англійського автору; 5) зробити висновки.
Матеріал дослідження: матеріалом дослідження було обрано уривок з оригінального твору англійського письменника Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу «(«Posthumous Papers of the Pickwick Club», 1978), загальним обсягом 218 сторінок.
1. Предмет і задачі стилістики
Для того щоб в повній мірі представити собі предмет стилістики, відмітимо, що в різних ситуаціях мова як засіб спілкування використовується по-різному. Повідомлення про один і той самий факт дійсності може набувати різних форм в залежності від, наприклад, відбувається ця розмова в офіційній, діловій чи побутовій обстановці, від того, яка соціальна приналежність співрозмовників і відношення між ними, яке емоціональне відношення мовця до предмету розмови і від того, як він розцінює обстановку. Всі ці фактори факультативні, тобто в процесі розмови вони можуть виявлятися необов’язково всі одночасно. Крім цього, ці дані не безпосередньо не називаються, а переважно передаються в тексті різними непрямими шляхами, в розкритті яких і полягає задача стилістики.
Інформація в мові може бути двох видів: а) інформація не пов’язана с актом комунікації, а та яка складає сам предмет повідомлення;
б) додаткова інформація, пов’язана з умовами і учасниками акту комунікації. [5; 270]
Розглядаючи відповідно інформацію, яка міститься в повідомленні на рівні слів, можна зазначити, що слова разом з денотативним значенням яке вказує на предмет мови мають ще і конототивне значення, яке складається з емоціонального, експресивного, оціночного і функціонально-стилістичного компонентів. Так, наприклад, слова girl, maiden, lass, lassie, baby, chick, baby, young, lady можуть називати одну й ту саму дівчину і вибір того чи іншогослова з цього ряду буде визначатися не тільки і не скільки особливостями самої дівчини, авідношенням до неї мовця і певної соціальної ситуації. Перше слово girl стилістично нейтральне і є домінантою зазначеного синонімічного ряду, тобто може замінити всі інші. Узуальних, тобто тих які закріпилися в мові, конотацій воно не має, maiden-архаїчно піднесене слово. Слова lass і особливо lassie мають пестливе емоціональне забарвлення і належать діалектові або просторіччю. Багаті на конотації і інші слова ряду. Конототивні значення можливі не тільки в лексичних одиницях, але і в морфологічних формах і в синтаксичних конструкціях. В мовній дійсності асоціації, які може викликати слово залежать від контексту. Конотації можуть бути не тільки узуальними а і оказіональними. Наприклад, контексти, в яких maiden буде звучати іронічно. [5; 270]
Вказана відмінність двох типів інформації можна представити в іншому плані, а саме виходячи з функцій мови. Перший вид інформації пов’язаний з інтелектуально-комунікативною функцією мови. Другий, тобто додаткова інформація з усіма іншими функціями, а саме: з емотивною функцією, тобто передачею і вираженням емоцій мовця; з прагматичною, тобто волевиявленням і спонуканням адресата до дії; апелятивною функцією, тобто спонуканням слухача до отримання повідомлення; котактовстановлюючою функцією в ситуаціях, коли ціллю висловлення є не передача повідомлення, а тільки прояв уваги до присутності іншого лиця; і естетичною функцією, тобто впливом на естетичне відчуття. Різні автори пропонували різні класифікації функцій мови. [5; 271]
Задачею стилістичного опису і стилістичного аналізу тексту є розгляд взаємодії предметно-логічного змісту повідомлення з інформацією другого роду, тобто проявом емотивної, волюнтативної, апелятивної, контактовстановлюючої та естетичної функції мови. Це потребує розгляду зв’язків і взаємодії конототивних значень слів і конструкцій з денотативними і їх ролі в художньому цілому.
Щоб пояснити задачі стилістики ми звернулися до стилістичного аналізу оди Шеллі «Жайворонку».
To a skylark
Hail to thee, blithe spirit!
Bird thou never wert,
That from heaven, or near it,
Poorest thy full heart
In profuse strains of unpremeditated art.
Higher still and higher,
From the earth thou springest,
Like a cloud of fire;
The blue deep thou wingest,
Anad singing still dost soar, and soaring ever singest. [5; 271]
Предметно-логічна інформація полягає в тому, що високо в небі парить і співає свою пісню жайворонок. Але зміст строфи на цьому не закінчується. Вибраний Шеллі образ і форма його втілення говорять про настрій і світогляд поета. Звернення до жайворонка звучить урочисто і піднесено завдяки конотаціям вживаних слів і форм: лексичному архаїзму і архаїчній граматичній формі другої особи однини: to thee, thou never wert, poorest thy heart, thou springest, thou wingest, thou singest. Поет називає птицю ‘щасливим духом’blithe spirit:боготворить її. Вибір піднесеного слова heaven, а не його нейтрального синоніма sky підсилює це значення, оскільки в число значень слова heaven входить значення ‘місце де живуть боги’. В маленькому птасі, який піднявся високо в небо, ми бачимо дух життя і творчості. Тема мистецтва вводиться системою образів і вживанням слова art. Читач асоціює пісню птаха і високе призначення поета, його зліт – higher still and higher, from the earth thou springest. Порівняння з вогненною хмарою відноситься і до птаха і до поета. Ода сповнена радістю життя. Захоплення виражається не тільки в словах, але і в самому ритмі оди, і читач не може не відчувати їх. [5; 272]
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--