Курсовая работа: Створення Web-документів. Використання мови HTML
I. Вступ.
II. Основна частина.
1. Основи Web-програмування. Використання мови HTML.
1.1. Базові елементи HTML.
1.2. Форматування тексту.
1.3. Таблиці та списки.
1.4. Посилання та робота з ними.
2. Створення Web-документу.
III. Висновки.
IV.Література.
Вступ
Internet має кілька служб, зокрема, електронну пошту, телеконференференції (дискусійні групи), передавання файлів тощо. Більшість документів із різноманітною інформацією з різних галузей знань мають гіпертекстовий формат. Службу Інтернет, яка управляє передаванням таких документів, називають World Wide Web (Web, WWW). Цим же термином або простором Web називають обширну сукупність Web-документів, між якими існують гіпертекстові зв'язки.
Поняття «гіпертекст» має досить давню історію. Воно виникло на стику філософії та комп'ютерних технологій ще у середині XX ст. Теоретичною основою гіпертексту стали сформульовані В.Бушем (1945 р.) принципи нелінійного письма, які він докладно висвітлив у роботі «Як ми могли б мислити». У 60-х роках Т.Нельсон і Д. Енгельбарт, застосовуючи комп’ютерні технології опрацювання інформації, розробили нову технологію, яку назвали «гіпертекст».У гіпертексті є посилання на інші сторінки або документи. В більшості броузерів(програм для завантаження та перегляду Web- документів) ці посилання підкреслюються або виділяються іншим кольором. Якщо клацнути лівою кнопкою миші на гіперпосиланні, то програма перегляду гіпертексту завантажить документ, на який вказує посилання. Таким чином, сторінка набуває властивості інтерактивності. У деякому розумінні, завдяки гіпертексту, інформація у WWW організована за тим самим принципом, що і в людському мозку.
Окремі документи, які складають простір Web, називають Web-сторінками. Web- сторінки зберігаються на жорстких дисках Web-серверів. Web-сервери — це спеціалізовані комп’ютери з відповідним програмним забезпеченням, яке дає можливість доступу користувачів до Web-сторінок; це програмне забезпечення також називається Web-сервером.
Групу сторінок, присвячену певній темі та розміщену в певному каталозі Web-сервера, називають Web- вузлом або Web-сайтом. Один фізичний Web- сервер може містити кілька Web-сайтів.
Web-сторінки мають вигляд звичайних текстових документів, в які введено вказівки форматування. Принцип роботи браузера полягає в інтерпретації цих вказівок. При відображенні таких документів браузером самі вказівки не відображаються, проте впливають на спосіб відображення решти частини документу. Згадані вказівки називаються дескрипторами або тегами. З їх допомогою текст можна робити кольоровим, використовувати шрифти різного розміру, вбудовувати мультиплікацію, відео фрагменти тощо. Формат дескрипторів задається в описі спеціальної мови розмітки. Вона називається мовою розмітки гіпертексту-HTML( Hyper Text Markup Language).
Документи, розмічені за допомогою цієї мови, називаються HTML- документами. HTML- документи мають розширення .html або .htm. Інколи процес розробки Web- документів засобами мови HTML називають Web- програмуванням. Проте слід розуміти, що HTML не є мовою програмування у звичайному розумінні, а є мовою розмітки(опису). Термін Web- програмування мовою HTML має історичне походження.
Мова HTML розроблена спеціально для Web. Її популярність забезпечують зокрема такі властивості:
—документ, створений за допомогою деякої програми, наприклад текстового редактора, часто важко(а іноді і неможливо) використовувати в іншій програмі; HTML у цьому відношенні є універсальною;
—HTML — це відкритий стандарт;
— HTML не є власністю якої-небудь фірми;
— можливість використання гіпертексту;
—HTML підтримує мультимедіа.
Гіпертекстовий зв'язок між сотнями мільйонів документів, які зберігаються на серверах Інтернету, є основою існування логічного простору World Wide Web. Проте такий зв'язок не міг би існувати, якщо б кожен документ у цьому просторі не мав своєї унікальної адреси. Адреса будь-якого ресурсу в мережі повинна записуватись відповідно до певного стандарту. Саме таким стандартом є URL (Uniform Resourse Locator, уніфікований вказівник ресурсів), згідно з яким адреса найчастіше має такий формат:
протокол://доменне і'мя//каталог/файл
Р.1. Основи Web-програмування. Використання мови HTML
1.1.Базові елементи HTML
Елемент HTML
Для позначення меж HTML-документу використовується подвійний тег < HTML >. Початковий тег < HTML >, у якого відсутні атрибути, розміщується на початку HTML-файлу, а кінцевий тег < /HTML > є останнім тегом коду і позначає закінчення всього документу. Таким чином, елемент HTML є найзовнішнім і не входить до складу інших елементів, тобто з елементом HTML не пов'язаний жоден з об'єктів, які відображаються у вікні браузера.
До складу контейнеру HTML входять два структурні елементи: HEAD (елемент заголовку) та BODY (основна частина або тіло документу). Таким чином, документ HTML має вигляд:
< HTML >
···
<! -- Тут розміщуються елементи заголовку і основної частини документу -- >
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--