Курсовая работа: Сучасна концепція прав людини, її втілення в основних принципах конституційно-правового статусу людини і громадянина

Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожної людини і громадянина. Слово “гарантія” (походить від франц. garantie) – означає умову, яка забезпечує що-небудь, тобто гарантії прав і свобод людини – це умови, які забезпечують дійсність, реальність цих прав і свобод.

Залежно від змісту того чи іншого права, вказані умови можуть бути різними. Наприклад, для гарантування конституційних прав жінок нарівні з чоловіками держава створює відповідні умови: надає рівні можливості у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; передбачає спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановлює пенсійні пільги; створює умови, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; здійснює правовий захист, матеріальну і маральну підтримку материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям (ст.24 Конституції України).

Найвищою гарантією прав та свобод людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухильному дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Згідно з принципом гарантованості прав і свобод людини і громадянина закріплення найважливіших з них у Конституції України здійснюється одночасно з фіксацією відповідних гарантій як безпосередньо в статтях Конституції, так і в чинному законодавстві.

Якщо визначення в Конституції та законах змісту самих прав і свобод людини і громадянина є надзвичайно важливим аспектом їх законодавчого регулювання, то ще більш значимим є саме законодавче регулювання процесу реалізації закріплених законом прав і свобод, встановлення в законі гарантій цих прав і свобод.

Якщо звернутися до загальних засад Конституції, то в ст.3 чітко записано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вона відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. З цього можна зробити висновок, що гарантії прав і свобод людини і громадянина не входять у зміст поняття “права і свободи людини”, а мають окреме самостійне значення. Це підтверджується також аналізом п.1 ст.92 Конституції України, згідно з яким виключно законом визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадян.

Стаття 19 Конституції України ставить існування всіх гарантій прав і свобод людини в залежність від того, чи встановлені вони законодавцем. У цьому є реальна можливість неповноти і суперечностей при встановленні законом гарантій т?