Курсовая работа: Сучасні технології навчання, методи та форми навчання
2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує дітям прослухати повідомлення одного з учнів про початок князювання Данила Галицького, після чого вчитель проводить із ними бесіду за запитаннями.
Бесіда за запитаннями.
1) Яку роль у становленні Галицько-Волинської держави відіграв батько Данила Галицького — Роман Мстиславич?
2) Хто успадкував князівський престол після смерті князя Романа? Яким у цей час було внутрішнє становище в державі?
3) Чи мав Данило законне право на престол у Галицьких землях?
4) Чому сини Романа Мстиславича — Данило і Василько — не змогли відразу посісти галицький престол?
5) Як і за яких обставин Данилу вдалося повернути князівський престол? У якому році це відбулося?
6) Покажіть на карті «Галицько-Волинська держава XII— XIII ст.» кордони Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель може переверити домашнє завдання поставивши запитання: Пригадайте, як відбувалося становлення Галицько-Волинської держави.
4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель об'єднує учнів у сім груп, кожна з яких опрацьовує уривок з історичного джерела, після чого виконує завдання до нього. Робота в групах може супроводжуватися розповіддю вчителя.
Наприклад перша група після опрацьовування документу відповідає на питання: Які корисні справи князь Данило зробив для зміцнення своєї держави?; друга група - На основі документа визначте, із якими зовнішніми ворогя ми довелося воювати Данилові Романовичу? Чому?; третя група - Чому «честь татарська» була для князя «лихіша від лиха»? ; четверта група - — Данило закладав нові міста Львів та Холм, будував оборонні споруди, церкви, споруджував городи-замки Кременець, Данилів та інші, куди «запрошували сідлярів і лучників, і тільників, і ковалів заліза і міді, і срібла, і життя наповнювало двори навколо замку, поля і села». Як ви гадаєте, із якою метою він усе це робив? ; п’ята група - Як ви гадаєте, із якою метою Данило Галицький прийняп титул короля і корону з рук Папи Римського? ; шоста група - Чим закінчилася боротьба Данила Галицького з татарами? ; сьома група - Порівняйте територію Галицько-Волинської держави за Данила Романовича: а) із територією Київської Русі за Ярослава Мудрого; б) із сучасними кордонами України.
Як бачимо, опрацьовування таким чином нового матеріалу дає можливість закріпити та проаналізувати більше документів на уроці.
5. Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує учням скласти таблицю.
Таблица.Галицько-Волинська держава за князювання Данила Галицького
| Кордони держави | Військові походи князя | Внутрішня політика | Зовнішня політика |
6. Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель закріплює новий матеріал за допомогою опрацьовування карти, або документів того часу, наприклад: «Літопис Руський» про боротьбу Данила із зовнішніми ворогами, «Літопис Руський» про заснування міста Холм.
7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує розв’язати ребус або кросворд.
Розв'яжіть кросворд.
Кожна команда отримує кросворд** (у всіх команд він однако- пий), який їм необхідно розв'язати. Якщо правильно розв'язати кросворд, то у виділених словах можна прочитати ім'я князя Галицько-Волинської держави, який першим прийняв титул короля (Данило Галицький).
Для виконання завдання надається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує 1 бал.
1) Держава монголо-татар — Золота ... (Орда).
2) Річка, на якій у 1223 р. відбулася перша зустріч русичів із монголо-та- гарами (Калка ).
3) Ім'я князя, який здійснив об'єднання Галицького та Волинського князівств (Роман).
4) Один із синів Романа Мстиславича (Василько).
5) Друге ім'я князя Юрія II (Болеслав ).