Курсовая работа: Суть і значення окремого провадження

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

5. Розгляд справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними громадянами

5.1 Подання заяви про усиновлення

Усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її най вищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до ст. 208 СК усиновленою може бути:

- дитина до досягнення повноліття;

- у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення. Такий термін встановлюється з метою падати можливість батькам чи іншим родичам повернути свою дитину.

Якщо па обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. При цьому якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

Усиновлювачем дитини може бути::

- особа повнолітня та дієздатна;

- фізична особа, яка є старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років; у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років;

- подружжя;

Усиновдювачами не можуть бути:

1. фізичні особи, які обмежені у дієздатності;

2. особи, визнані недієздатними;

3. особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4. особи, які були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

5. особи, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6. особи, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7. особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8. особи, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;

9. особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини;

10. особи однієї статі;

11. особи, які не перебувають у шлюбі між собою, окрім випадків проживання цих осіб однією сім'єю;

12. чоловік, з яким мати дитини не перебуває у шлюбі, окрім випадків проживання цих осіб однією сім'єю;

13. жінка, з якою батько дитини не перебуває у шлюбі, окрім випадків проживання цих осіб однією сім'єю;

Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.