Курсовая работа: Сутність екологізації розвитку продуктивних сил України
І нарешті, останній, шостий крок – реалізація у необхідних випадках заходів примусу, у тому числі й економічних, з метою забезпечення дотримання законодавства і чинних нормативів [9 ст. 85-86].
Розвиток промисловості та урбанізації супроводжується інтенсивним забрудненням повітряного басейну. Величезну тривогу у світі викликає перезабруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення “озонових дір” і розвитку “парникового ефекту” на планеті. Перше явище спричинило зменшення захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового опромінювання і розвитку в зв’язку з цим у людей захворювання шкіри (опік, рак), втрати зору та ін., а друге – до потепління клімату, танення льодовиків, значного глобального підвищення рівня океану, порушення нормального функціонування й деградації екосистем. Основними й найбільш дійовими методами боротьби з забрудненням атмосфери є економічні. В багатьох розвинутих країнах діє продумана система заохочувальних і заборонених заходів, які допомагають уникнути забруднень. Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненням повітряного басейну.
Українські Карпати – не лише один з наймальовничіших куточків України, це також регіон дуже важливого екологічного значення, одна з найцінніших східноєвропейських оздоровчих рекреаційних об’єктів, зона цінних лісових масивів, що очищає повітряний басейн над значною частиною Європи, вони є “легенями Європи”. Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість цієї території одна з найбільших в Україні (53,5%). Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин (50% фіто фонду України), багато цінних видів дерев і лікарських рослин.
Проте протягом останніх десятиліть Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності.
Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, порушення грунтового і рослинного покриву, пере випасу на більшості полонин, але й від хімічного пере забруднення, кислотних дощів, що надходять як зі сходу, так і з заходу, від великих промислових центрів в результаті знищення лісів значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству кожний раз більших збитків. Якщо раніше такі повені й траплялися раз на 50-80 років, то тепер кожні 4-6 років.
Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини не існує. Їм здається, що вони живуть в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення.
Довкілля – природний капітал, без якого не можливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке зрошення всіх видів ресурсів – лісів, грунтів, корисних копалин, чистої прісно води, повітря, риби, тварин, вихід із критичної ситуації, що склалася, може бути попередження й запровадження нових технологій, які не суперечать законам нормального функціонування [3 ст. 43].
4. Проблеми екологізації електроенергетики України
Головною причиною загострення екологічних суперечностей і тяжкої екологічної обстановки в ряді промислових центрів України є ігнорування екологічних факторів у розвитку і розміщенні продуктивних сил суспільства. До особливо неблагополучних внаслідок техногенного забруднення можна віднести території розміщення великих ТЕС. Які спалюють органічне паливо (вугілля, мазут), а також райони, що потерпіли від катастрофи на ЧАЕС. Як стверджують спеціалісти-екологи, техносферна фаза підходить до завершення, вже більш як 2/2 території не сприятливими для проживання. Сюди можна віднести Полісся, Придністров’я, Донбас, Крив бас і Північний Крим, а також окремі узбережжя і акваторії Чорного і Азовського моря.
В період надмірного захоплення атомною енергетикою було зроблено великий прорахунок у реконструкції та технічному озброєнні ТЕС – скорочення обсягу коштів і ресурсів на створення екологічно чистого котельного устаткування.
У базисному режимі атомні електростанції України працюють стабільно, але через зниження потреби в електроенергії теж починають маневрувати. Якщо ядерну енергетику необхідно розглядати як екологічно прийняту за умови підвищення її рівня безпеки.
Що ж до ГЕС і ГАЕС, то з огляду на дефіцит потужності, вони є необхідними. Міністерство України передбачає більш повне використання гідроенергетичного потенціалу шляхом введення додаткових потужностей на Дніпропетровській АЕС, освоєння басейнів Тиси і верхнього Дністра, а також технічного переозброєння існуючих ГЕС Дніпровського каскаду. Останній виконує важливу роль у пікових електростанцій у добованому графіку електричних навантажень в період ранкового і вечірнього максимумів. Стан основного і допоміжного устаткування ГЕС, здебільшого, є задовільним. Все ж є ряд вузьких місць, зумовлених старінням і спрацюванням устаткування, що відпрацювало від 22 (Жанівська) до 38 (Дніпровська) років.
Національною енергетичною програмою України, прийнятою ВРУ в 1995 р., визначено першочергові завдання сучасної електроенергетики.
Сьогодні головним фактором її розвитку є економічна ефективність. При цьому його оптимізаційним завданням слід вважати досягнення максимуму результуючого ефекту як різниці між вираженою в грошовому обчисленні корисністю використаної електричної енергії та теплової енергії, з одного боку, а також за затратами на виробництво, передачу і розподіл енергії – з іншого.
Екологізація всіх ланок енергетики повинна мати власну економічну оцінку. Проте сьогодні така економічна оцінка не може бути зроблена досить повно – через відсутність необхідних даних про шкоду від негативного впливу всіх викидів на навколишнє середовище, а також через не відпрацьованість організму. Перехід до ринкових відносин, який розпочався, кризовий стан конкурентно-спроможних різних альтернатив, тобто в єдиному методі та єдиному нормативному методі до розрахунку економіки станцій різного типу, що передб?