Курсовая работа: Світовий ринок технологій

Такі відносини засновуються на ліцензійній угоді, причому додатково до надання ліцензії, що є головним змістом франчайзингу, принципал, головна структура або франчайзер можуть надавати оператору або франчайзі технічну допомогу, забезпечувати навчання, кадрову перепідготовку персоналу, консультації тощо. У певних рамках франчайзинг зберігає господарську самостійність, але в стратегічних рішеннях та в основній господарській діяльності мусить перебувати в руслі ділової стратегії партнера.

Сама угода франчайзингу (франшиза, франшиз, франчайз) укладається, як правило, для діяльності на певному географічному ринку протягом певного періоду.

Модель франчайзингу є надзвичайно важливою для малого бізнесу, а також містить значний потенціал співробітництва невеликих господарських структур із великими фірмами, ТНК, провідними виробниками – власниками відомих торгових марок.

Розвитку франчайзингу сприяють процеси глобалізації. Починаючи з 90-х років ХХ ст. дедалі активнішою учасницею угод типу франчайзингу стає Україна. Причому в нашій країні можливості розвитку цієї форми міжнародного співробітництва відкрились саме у зв’язку з лібералізацією соціально-економічного життя взагалі та сфери взаємодії із закордонними партнерами зокрема.

В інших країнах світу практика контрактних відносин типу «франчайз» була широко апробованою в багатьох галузях економіки. Так, у США через угоди франчайзингу опосередковується понад 1/3 роздрібного товарообігу та близько 20% послуг на виробництві та в побуті.

Розділ 3. Проблеми та шляхи розвитку світового ринку технологій

3.1 Проблеми функціонування світового ринку технологій

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІС) заснована в 1970р. у ході реалізації Конвенції про створення ВОІС, підписаної в Стокгольмі в 1967р. входить у систему ООН як спеціалізовану установу. Місцезнаходження – Женева (Швейцарія).

ВОІС керує об'єднаннями (союзами) держав і договорами в області охорони промислової власності (винаходу, товарні знаки, промислові зразки і моделі):

- Паризький союз (Паризька конвенція по охороні промислової власності), 1883;

- Мадридський союз (міжнародна реєстрація товарних знаків), 1891;

- Гаазький союз (міжнародне депонування промислових зразків і моделей), 1925;

- Ніццький союз (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації товарних знаків), 1957;

- Лісабонський союз (охорона даних про походження товару і їхня міжнародна реєстрація), 1958;

- Договір про патентну кооперацію (міжнародна подача й експертиза заявок на винаходи), 1970;

- Союз міжнародної патентної класифікації, 1971;

- Віденський союз (міжнародна реєстрація товарних знаків), 1973.

Основні цілі ВОІС:

1. охорона інтелектуальної власності в усім світі за допомогою співробітництва між державами і міжнародними організаціями;

2. розширення адміністративного співробітництва між союзами в області інтелектуальної власності;

ВОІС виконує наступні функції:

1. висновок нових міжнародних договорів і робота з удосконалювання національного законодавства в області заохочення охорони інтелектуальної власності в усім світі;

2. надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

3. збір і поширення інформації;

4. підтримка при одночасному одержанні прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки або моделі в декількох країнах.

Членом ВОІС може стати будь-як держава, що є членом Паризького або Бернського союзів, або членом ООН або одного зі спеціалізованих установ ООН або запрошене Генеральною асамблеєю ВОІС приєднатися до конвенції про створення ВОІС.

Уведення державного регулювання або контролю за міжнародними передачами технології може бути викликане поруч причин, головні з яких зв'язані з конкурентною боротьбою на світовому ринку:

1. Прагненням у?