Курсовая работа: Технічне мислення на уроках праці
Зміст
Вступ
Розділ 1. Психолого-дидактичні основи ефективного розвитку технічного мислення
1.1 Поняття про технічне мислення
1.2 Основні напрямки вивчення образного компонента технічного мислення
1.3 Структура образного компонента технічного мислення
Розділ 2. Розвиток технічного мислення учнів у процесі навчання
2.1 Основні функції образного компонента технічного мислення
2.2 Свідоме використання учнями прийомів розумової діяльності при вирішенні продуктивних задач
2.3 Застосування учнями евристичних методів і прийомів при рішенні продуктивних задач
Висновки
Список літератури
Вступ
Актуальність: Науково-технічний прогрес, охоплюючи всі сфери людської діяльності, стрімко перетворить продуктивні сили, весь технічний базис виробництва, істотно змінює характер і зміст праці, місце і роль людини в продуктивному процесі.
Розвиток технічного творчого мислення в учнів - найважливіший засіб формування особистості технічно розвиненого учня. Воно припускає насамперед формування відповідних моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких і міцних професійних і загальних знань, а також умінь і навичок гнучкого оперування цими знаннями на практиці.
Об`єкт дослідження – технічне мислення.
Предмет дослідження – розвиток технічного мислення на уроках праці.
Мета дослідження – з`ясувати особливості розвитку технічного мислення на уроках технічної праці.
Завдання дослідження:
сформувати уявлення про технічне мислення та охарактеризувати основні напрямки вивчення образного компонента технічного мислення;
охарактеризувати структуру технічного мислення, основні функції образного компонента технічного мислення;
сформувати уявлення про свідоме використання учнями прийомів розумової діяльності на уроках праці;
з`ясувати особливості використання евристичних методів і прийомів при вирішенні продуктивних задач.
Розділ 1. Психолого-дидактичні основи ефективного розвитку технічного мислення
1.1 Поняття про технічне мислення
Технічне мислення має свою специфіку, що обумовлюється особливостями професійної спрямованості й інтересів техніки, особливої детермінованості його розумових процесів, своєрідністю методів і прийомів, використовуваних при вирішенні технічних задач і проблем. Технічне мислення завжди носить теоретико-практичний характер, тому що процес технічної діяльності - взаємодія розумових і практичних компонентів роботи.
Будь-який самий складний і самий, здавалося б, абстрактний ланцюг розумових операцій завжди спирається на практичні дії, переплітається з ними. Так, конструктор (або група конструкторів) не може створити новий технічний пристрій, не прибігаючи до креслення або моделі; робітник, що зображує нове пристосування до верстата, не може "робити" його тільки в голові, він пробує, експериментує [3]. Робота його мислення постійно супроводжується предметно-маніпуляційною діяльністю рук. При цьому важливою і характерною рисою технічного мислення є постійна тонка динаміка взаємозв'язку і взаємовпливу між теоретичними і практичними знаннями і діями [3]. Технічне мислення постійне оперує просторовими образами і схемами, причому добре розвите технічне мислення оперує образами предметів, що знаходяться не тільки в статичному положенні в просторі, але насамперед у динамічному стані. Постійне оперування технічним матеріалом накладає свій відбиток на психологічну структуру розумової діяльності, виробляє визначену спрямованість мислення, сприяє переважному розвиткові визначених якостей розуму [2].
Технічне мислення - це оперування технічними образами і поняттями, що дуже складні, тому що в них входить зміст знань із усіляких наук. Зміст цих знань у складі технічного поняття не зберігається у вихідному виді, а видозмінюється, трансформується з урахуванням особливостей тих об'єктів, властивості яких і закріплені в даному технічному понятті [7]. Технічні поняття є своєрідною сполучною ланкою між законами абстрактних наук, загальними законами природи і техніки і законами конкретного виду виробництва.
Технічне мислення - процес відображення у свідомості виробничо-технічних процесів і об'єктів, принципів їхнього пристрою і роботи, це протікання розумових процесів у сфері технічних образів, оперування цими образами за допомогою прийомів розумової діяльності в їх статичному і динамічному станах [3]. Технічне мислення це також діяльність людського мозку, зв'язана з опосередкованим відображенням у ньому знарядь праці і сукупності прийомів, що необхідні для впливу на предмет праці і спрямовані на рішення визначених технічних задач, що виникають у практичній діяльності людини.
Технічне мислення знаходить своє відображення у техніко-конструктивній і технологічній сферах. У кожній з них розумова діяльність спрямована на рішення специфічних задач - технічних і технологічних. У сфері ж діяльності технічного мислення засвоєння завжди означає застосування.
Одна з характерних рис технічного мислення - нерозривна єдність теоретичних і практичних його компонентів. Технічне мислення насамперед керує конкретними практичними діями, спрямованими на оперування виробничими об'єктами. Н. Д. Левітов [2] вважає, що технічне мислення має наочно-діючий характер. Воно відрізняється також чіткістю і точністю розумових операцій, спрямованістю на точні розрахунки. Це мислення практичне: кожна технічна дисципліна, область науки має свою теорію, що обов'язково є введенням до практичної діяльності. Зрозуміти ідею, що лежить в основі технічного пристосування, значить зрозуміти принципи його конструювання для визначених практичних цілей. Технічний розум гнучкої, далекий шаблонності. Діяльність технічного мислення виражається головним" образом у схемах, кресленнях, макетах і т.п. [3]. У тих випадках, коли технічне мислення виявляється на рівні творчості при винаході нової конструкції або розробці нової технології, робота з їхнього проектування хоча і спирається на самі відвернені теоретичні схеми, повинна завершуватися створенням доступних безпосередньому сприйняттю об'єктів.
Мислення буває репродуктивним і продуктивним або творчим. Репродуктивне мислення при рішенні поставлених задач йде шляхом дискурсивним, воно спирається на послідовні міркування і висновки, що ґрунтуються, як правило, на теоретичних даних. У різноманітних формах репродуктивного мислення розумові операції удосконалюються відомим, традиційним шляхом.
Про природу й особливості продуктивного мислення сучасна наука знає ще небагато. Відомо, що творче мислення постійне знаходить нові способи рішення поставленої проблеми і використовує такі розумові операції і їхні сполучення, що дозволяють детально досліджувати багато сторін досліджуваного явища. При цьому вчені надають особливого значення застосуванню аналізу і синтезу. І.С.Страхів вважає, що особливо цікаво і важливі наступні способи використання творчим мисленням різних форм аналізу: а) уявне виділення окремих властивостей предмета, своєрідний "ізолюючий" аналіз, значення якого важливо в початковій стадії дослідження, коли тільки ще намічається попереднє з'ясування властивостей, що підлягають далі ретельному дослідженню; б) "мікроаналіз", що виражається у виділенні специфічних деталей і важливих подробиць, що характеризують своєрідність досліджуваного предмета; в) структурний аналіз - виявлення закономірних взаємозв'язків різних властивостей досліджуваних об'єктів, будови і конфігурації складових їх компонентів у їх функціональному значенні, тобто у взаємозв'язку структури і функцій; г) порівняльний аналіз - установлення подібності і відмінностей досліджуваних предметів і явищ, тонка диференціація різного в подібних об'єктах; д) аналіз для виявлення різних можливостей рішення проблемної ситуації, наприклад, обстеження шахової позиції з метою вибору найбільш ефективного ходу; е) генералізуючий аналіз - виділення істотних властивостей багатьох явищ з метою їхньої систематизації і встановлення критеріїв класифікації; ж) аналіз предметів і явищ у процесі вивчення закономірної стабільності їхнього розвитку, наприклад, дослідження періодів вікового психологічного розвитку дітей і закономірної стадіальності творчого процесу.
Конкретні форми аналізу різноманітні, як і їх функції, у процесі творчої діяльності, і подальше вивчення форм аналізу і їхнього пізнавального значення є однієї з задач психології творчості. Аналогічні задачі виникають і при вивченні конкретних форм синтезу у творчій діяльності [2].
Унаслідок глибокого взаємозв'язку аналізу і синтезу, предметом дослідження повинні бути також їхнє розходження і своєрідність на різних стадіях творчого процесу.
Вивчаючи процес творчого мислення в цілісності і внутрішньому взаємозв'язку складових його стадій, необхідно виявити різні пізнавальні операції в їхніх якісних змінах у ході творчого процесу.
Творчість як цілеспрямована праця сполучена з плануванням усього творчого процесу, що входить у психологічну структуру творчого мислення і характеризує внутрішню логіку розвитку основних ідей. Розуміння загальної конструкції всієї роботи і послідовності основних стадій її виконання дозволяє оглянути перспективу майбутньої праці і зосередити увагу на основних його напрямках.
Н. Д. Левітов у своїх дослідженнях дійде висновку про те, що в строгому змісті слова до творчої технічної діяльності відносяться роботи проектувальні, раціоналізаторські і винахідницькі, котрі характеризуються тим, що в них підшукуються нові шляхи оснащення роботи [2].
Результати експериментальних досліджень показують, що для продуктивного мислення характерне використання в процесі розумової діяльності нових і оригінальних способів комбінування знань, умінь і навичок, застосування евристичних методів і прийомів у пошуках шляху рішення поставленої задачі. Результатом роботи продуктивного мислення завжди є новий, оригінальний продукт, що представляє суспільну цінність.
Технічне продуктивне або творче мислення - навмисне і цілеспрямоване оперування образами технічних процесів і об'єктів у їх статичному і динамічному станах з використанням наявних у цій області знань, умінь і навичок на такому рівні і такому способі, що в результаті вирішується технічна і технологічна задача, причому рішення її відрізняється новизною й оригінальністю, що мають суспільну цінність.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--