Курсовая работа: Технологія ліків як наука

макромолекулярні терапевтичні системи.

Таблиця

Класифікація лікарських форм

Класи та підкласи	1ша група (для введення всередину)	2га група (для ін'єкцій, вливань та імплантацій)	3тя група (для інгаляцій)	4та група (для введення в порожнини тіла, які сполучаються із зовнішнім середовищем)	5та група (для нанесення на шкіру, слизову оболонку ока і ранові поверхні)
1. Порошки, збори рос линні	Порошки дозовані, недозовані	Порошки ліофілізовані у флаконах	Порошки мікрокристалічні	Порошки мікрокристалічні інсуфлятори	Присипки, пудри
2. Таблетки: таблетки, драже, гранули	Таблетки звичайні, покриті, пролонговані, брикети, драже, гранули для розчинення	Таблетки для імплантацій	Мікрогранули	Таблетки під'язичні, защічні, вагінальні, для полоскань	Гранули гідрофільні для ран
3. Капсули: тверді, м'які, мікрокапсули, ліпосоми	Капсули звичайні, спансули, таблетки, суспензії	Силіконові мікрокапсули, мікросфери, гемосо ми	У турбоінгаляторах (типу інталу)	Шд'язичні, ректальні, вагінальні	Для включення у мазі
4. Рідини: розчини, суспензії, емульсії	Рідини справжні. Рідини колоїдні, ампули для пиття, фітохімічні препарати, лимонади, сиропи	Ампули, флакони для інфузії, шприцтюбики, мікросфери, ліпідні емульсії	Аерозолі (розчини, суспензії, емульсії), ампули (амілнітрит, амоніак)	Аерозолі, краплі вушні таін., клізми, суспензії та емульсії для введення в порожнину носа, емульсії сублінгвальні	Аерозолі, ампули (йод), краплі, розчини, емульсії
5. Системи з пластичним або твердим дисперсним середовищем	Кубики, плитки, форми для смоктання і жування	Імплантати, шовний матеріал з медикаментом	Супозиторії, кульки, палички, плівки, диски, турунди, серветки, губки	Мазі, лініменти, пасти, пластирі, олівці, турунди, плівки очні, клеї, серветки, мазеві пов'яз ки
6. Макромолекулярні терапевтичні системи	Система ОРОЗ, система ОРУВІАЛ, ніосоми	Іммобілізовані ферменти та ін.; мікронасоси	Ректальні й вагінальні терапевтичні системи	Система трансдермальна, окусерд

Ця класифікація внаслідок застосування двох ознак дає лікарській формі повнішу характеристику, однак вона не позбавлена вад, тому що недостатньо враховує останні досягнення фармації, зокрема створення систем доставки ліків.

Раціональність підходу до класифікації лікарських форм за шляхом уведення і терапевтичним призначенням підтверджується появою нових лікарських форм, що за традиційними принципами важко віднести до будь-якої із запропонованих груп.

6. Перспективи розвитку фармацевтичної технології

Перспективи розвитку фармацевтичної технології тісно пов'язані із науково-технічним прогресом. На підставі новітніх наукових відкриттів створюються принципово нові, більш досконалі технологічні процеси, що різко підвищують продуктивність праці та поліпшують якість готової продукції. Технології впливають на майбутні економічні показники виробництва, вимагають розробки малоопераційних, ресурсозберігаючих і безвідхідних процесів, їх автоматизації, максимальної механізації та комп'ютеризації.

Для прогнозування й оптимізації технологічних процесів успішно застосовується математичне планування експерименту, що надійно увійшло в технологічну науку та практику. Цей метод дозволяє одержувати математичні моделі, що пов'язують параметр оптимізації з чинниками впливу на нього і дае можливість заздалегідь виявляти оптимальні технологічні режими.

Отже, технологія одержала сучасні методи моделювання оптимальних кінцевих результатів із найменшими витратами, що е прикладом того, як наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу.

Завдяки зростанню ролі та можливостей нових технологій скорочуються терміни від виникнення ідей, перших результатів наукових досліджень до їх реалізації у промисловому виробництві.

Розвиток фармацевтичної технології визначається вимогами сучасної фармакотерапії, що передбачає створення таких лікарських препаратів, які були б максимально ефективними з лікувальної точки зору при мінімальному вмісті лікарської субстанції і відсутності побічної дії. В основу вирішення цього завдання покладено принципи біофармації, що ґрунтуються на оптимальному доборі складу і виду лікарської форми та використанні оптимальних технологічних процесів. Цим пояснюється значне поширення і поглиблення біофармацевтичних досліджень у багатьох країнах.

Однак вивчення біофармацевтичних аспектів одержання і призначення лікарських препаратів, визначення "шляху" лікарських засобів в організмі - це лише перший крок сформульованого завдання. Подальші зусилля мають бути спрямовані на реалізацію отриманих результатів у процесі виробництва й застосування лікарських препаратів з метою ліквідації певних вад - короткого терміну дії; нерівномірного надходження лікарських речовин у патологічний осередок; відсутності вибіркової дії; недостатньої стабільності тощо.

До першорядних проблем фармацевтичної технології варто віднести підвищення розчинності важкорозчинних речовин у воді та ліпідах; збільшення стабільності гомогенних і гетерогенних лікарських систем; продовження часу дії лікарських препаратів; створення ліків спрямованої дії із заданими фармакокінетичними властивостями.

Доречно відзначити й необхідність вивчення і використання у фармацевтичній технології останніх досягнень колоїдної хімії та хімічної технології: нові способи диспергування, успіхи фізико-хімічної механіки, колоїдної хімії та хімії полімерів, застосування нестехіометричних сполук, мікрокапсулювання, нові способи сушіння, екстракції та багато іншого.

Цілком очевидно, що вирішення цих та інших завдань, які стоять перед фармацевтичною технологією, вимагає розробки нових способів виробництва та аналізу ефективності лікарських препаратів, використання нових критеріїв її оцінки, а також вивчення можливостей запровадження отриманих результатів у практичну фармацію та медицину.