Курсовая работа: Технологія мурування
Через неминучу усадку при сушінні та випалюванні допускаються відхилення у розмірах і формі, які не змінюють показників і фізико-механічних властивостей: для цегли
пластичного формування у довжині +/- 4мм, у ширині +/- 3 і 2мм.
Викривлення граней та ребер не повинно перевищувати З мм.Наскрізних тріщин на ложковій грані повинно бути не більше однієї, якщо протяжність постелі не більше 30 мм.
Відбитостей та притупленостей ребер та кутів не більше двох на цеглині, кожна довжиною не більше 15 мм.
Завдяки високим показникам фізико-механічних властивостей та довговічності звичайну глиняну цеглу широко використовують в сучасному будівництві для кладки зовнішніх та внутрішніх стін будівель, фундаментів, стовпів і інших конструкціях.
Зберігають на складах цеглу у штабелях висотою до 1,6 м укладеною на ребро (ложкову грань).
При транспортуванні, розвантаженні, механізованому навантаженні використовуютьдерево-механічні піддони, на які цеглу укладають на ребро з перев'язкою.
Без піддонів цеглу перевозять в штабель з перев'язкою. Навалом перевозити цеглу заборонено, тому що при цьому велика кількість цегли б'ється.
Будівельним розчином називають матеріал, який отримують у результаті затвердіння суміші, яка складається з :
- неорганічної в'язучої речовини;
- дрібного заповнювача (піску);
- води, спеціальних домішок (неорганічних і органічних).
Таку суміш до початку твердіння називають розчинною сумішшю.
В'яжучими речовинами є цемент, глина, гіпс, вапно та їхні суміші. Пісок, який використовують у розчинах як заповнювач, може бути природним (гірський, пісковий) або штучний (з гірських порід).
За видом застосованого в'яжучого матеріалу будівельні розчини бувають :
- цементні;
- глиняні; вапняні;
- гіпсові;
- змішані (цементно-вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсово-цементні).
Залежно від властивостей розрізняють:
1. Повітряні розчини, що твердить у повітряно-сухих умовах (гіпсові);
2. гідравлічні, що починають твердіти на повітрі або у вологих умовах (цементні);Залежно від матеріалу бувають:
- прості - розчини, до складу яких входить один в'яжучий елемент (вапняні, цементні, глинясті);
- змішані розчини, які складаються з кількох в'яжучих елементів;
Склад простих розчинів позначають двома цифрами: перша цифра вказує скількичастин в'яжучого матеріалу знаходиться в розчині, остання цифра вказує скільки частин заповнювача припадає на одну частину в'язучого матеріалу.
Наприклад, 1:3 - це на одну частину цементу припадає три частини наповнювача.
Розрізняють розчини пісні, жирні, нормальні, в залежності від співвідношення між кількістю в'яжучого матеріалу і заповнювача.Жирність розчину визначають конусом або ручкою штукатурної лопатки.
За густотою будівельні розчині бувають важкі та легкі.
Важкі розчині мають середньою густину в сухому стані до 1500 кг/м3 .готують їх напіску.