Курсовая работа: Технологія виконання журнального столика

1. Вступна частина

2. Конструктивна частина

2.1. Інструменти

2.2. Матеріали

3. Технологічна частина

4. Охорона праці. Безпека праці

Висновок

Використана література

1. Вступна частина

Деревина за своїми фізико-механічними властивостями і, зокрема за питомою міцністю перевищує показники міцності окремих металів і сплавів. Тому її використання в техніці і побуті постійно зростає.На початковому етапі розвитку суспільство використовувало деревину для виготовлення найпростіших предметів побуту, мистецтва. Подальший розвиток суспільства зумовили виникнення ремесел, більш широке використання деревини для будівництва споруд, мостів, суден, вагонів тощо. Зростали потреби в розширенні виробництва продукції різного призначення і вимоги до рівня їх якості.

Деревина порівняно з іншими матеріалами має переваги. Вона природно поновлюється. І за раціонального використання та поновлення її запаси можуть бути невичерпними.

Деревину використовують в подрібненому вигляді для виготовлення паперу, волокнистих та стружкових плит, декоративних паперово-шаруватих пластиків, синтетичного шпону та іншого. У процесі хімічної і мікробіологічної переробки деревини отримують штучні тканини, спирти, лікарські препарати, глюкозу, дубильні речовини, гліцерин тощо. Таким чином з розвитком технічного прогресу зросло комплексне використання деревини як сировинного та конструкційного матеріалу.

Столярно-меблеві виробництва за класифікацією належать до другої групи виробництв. Вони використовують напівфабрикати у вигляді дощок, брусків, брусів, фанери, фанерних плит, натурального та синтетичного шпону, плівок на основі полімерних матеріалів, столярних плит, деревиностружкових та деревиноволокнистих плит, покривних, настилових і личкувальних матеріалів для м’яких меблів, фурнітуру, метизи, лакофарбові матеріали.

2. Конструктивна частина

Пропонований столик може послужити не тільки місцем тримання журнально-газетних речей, а й як підставка для телефону, автовідповідача, записника і безлічі інших речей.

Чисті, витончені лінії цього виробу приховують простоту конструкції. Столик складається з двох однакових рам, передньою і задньою, сполучених з фанерним корпусом, створюючим дві полиці. Легкість виготовлення з'єднань. Деталі рам скріплені схованими шурупами в криво просвердлених отворах; фанерні кромки корпусу склеєні встик.

Список матеріалів та деталей

Позначка деталей	Деталі	Товщина, мм	Ширина, мм	Довжина, мм	Матеріал	Кількість
БОКОВІ ДЕТАЛІ
A	Ножки	19	51	692	В	4
B	Перекладини рами	19	51	248	В	6
C	Бокові стінки	13	254	298	ВФ	2
D	Полки	13	254	298	ВФ	2
E	Бокові перекладини	19	51	254	В	6
F	Опорні планки	19	52	254	В	2
G	Кришка	19	343	400	ВЩ	1
ВАРІАНТ З ДВЕРЦЯТАМИ
H	Задня стінка	6	298	337	ВФ	1
I	Вертикальні бруски	19	51	311	В	2
J	Поперечні бруски	19	51	178	В	2
K	фільонка	6	175	225	ВФ	1

Позначення матеріалів: В – вишня; ВФ – вишнева фанера; ВЩ – вишневий щит, склеєний на гладку фугу.

Додатково: аерозольний клей, шурупи 4,5х32 мм із напівкруглою головкою, шайби 25 мм, шурупи з мілкою різьбою для косих щілин. Для варіанту з дверцятами: латунна ручка – кнопка, накладні петлі.

2.1 Інструменти

При виконанні облицювальних робіт для допоміжних операцій (склеювання, обробки, обрізання основи, шліфування) застосовується звичайний столярний інструмент.

Для виконання робіт нам буде потрібно наступні інструменти:

а) розмічальні: складаний метр, рулетка, метрова лінійка, косинець, рейсмус, шило;

б) допоміжні: молоток, кліщі, плоскогубці, кусачки, набір викруток звичайних і хрестових, ніж-косяк, набір напилків, точильні камені;

в) інструменти для пиления: лучкова пила, ножівка;

г) інструменти для стругання: шерхебель (для первинного грубого стругання); рубанок (для зняття тонкої, рівної стружки), зензубель (для отборки чвертей; шпунтубель (для отборкишпунтов - низів - на кромках і пластях деталі.

Основним же інструментом для облицювальних і мозаїчних робіт є плоский ніж-різець з лезом у вигляді косяка, яке має бути з міцної загартованої сталі. У продажу ножів-різців не буває, але їх легко виготовити самому.

На перших порах можна використовувати звичайний хірургічний скальпель. Для зручності в роботі лезо скальпеля переточують, а ручку обмотують ізоляційною стрічкою. Рекомендується мати два скальпелі: для вирізування крупних і дрібних деталей. Лезо скальпеля для дрібних деталей має бути в 1,5-2 рази тонше, ніж для великих. Аби уникнути порізу руки, його ріжучу частину на певну довжину слід притупити (зняти на жорні), залишивши гострою лише робочу частину (приблизно 20 мм).

Зазвичай мозаїсти роблять ніж-різець з уламка ножівкового полотна. В цьому випадку немає необхідності переточувати лезо по товщині, оскільки сталь полотна пружна, тверда, загартована. Ріжучу частину полотна притуплюють щоб уникнути травми руки, а само полотно або вставляють в пластмасову готову ручку, або ж обмотують ізоляційною стрічкою. Аби отримати необхідну довжину ножа, довжина ножівкового полотна має бути 160-170 мм.

Вже традиційним став спосіб виготовлення ножа-різця з леза небезпечної бритви, високоякісна сталь яка добре ріже навіть найтвердіші породи деревини. Лезу бритви надають потрібну форму і приробляють до нього дерев'яну ручку, кінець якої служитиме притиром. Ручку слід зрізати під кутом 30-35°, а кінчик зрізу притупити, тоді згладжування буде зручнішим і якіснішим.

Слід зазначити, що для виготовлення ножів найбільш вживаються вуглецеві сталі У-7, У-8, У-9 і ін. При їх гартуванні виходить твердість, якій цілком достатньо для того, щоб ніж не тупився на таких породах, як дуб, палісандр, біла акація і так далі

При виконанні робіт інструмент має бути гостро вигострений в ріжучій частині і притуплений на останній. Від правильності заточування ножа-різця залежить результат роботи при наборі. Заздалегідь ніж заточують на електрожорні. Кут заточування різця (25°) повинен виявитися саме на цьому етапі. Товщину його зводять нанівець до кінчика леза. Фаску знімають в тому випадку, якщо кінчик різця зламався. При заточуванні не слід сильно натискувати на ніж, оскільки він при цьому перегріється, внаслідок чого знизиться твердість сталі. Задирки знімають на бруску, змоченому водою або вазеліновим маслом. Спочатку вирівнюють фаску, потім правлять на бруску, роблячи кругові рухи. Замість бруска можна правити і на дрібнозернистій шкірці 4; далі ніж полірують на фетровому крузі, доводячи блиск до дзеркального. Ніж-різець необхідно класти на спеціально відведене місце, а не встромляти в деревину основи столу або похилої підставки. Біля місця, де повинен лежати інструмент, слід влаштувати борт, аби інструмент не впав на ноги того, що працює.

Для нарізування у великій кількості смужок служить рейсмус-різець, в бруски якого вставлені гостро вигострені плоскі шматочки металу. Такий рейсмус можна застосовувати для попередньої розмітки, але при цьому не можна сильно натискувати, аби не перерізувати волокна матеріалу.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--