Курсовая работа: Теоретичні основи проблемно-модульного навчання та методика його застосування у коледжі при вивченні спецдисципліни
Елективність навчання (можливість вільного вибору дій).
Випливаючи системі Ф. Келлера, важливою рисою модульного навчання є відсутність твердих організаційних тимчасових рамок навчання - воно може проходити в зручне для учня час. Відсутність твердих тимчасових рамок дозволяє учневі просуватися в навчанні зі швидкістю, що відповідає його здатностям і наявності вільного часу: учень може вибирати не тільки необхідні йому модулі, але й порядок їхнього вивчення. Дж. Рассел затверджує, що модульне навчання вимагає безпосередньої відповідальності учня за результат навчання, тому що для нього створюються комфортні умови для засвоєння змісту модулів. При такому підході істотно збільшується мотивація навчання, тому що учень може вільно вибирати зручні для нього способи, засоби й темпи навчання. Але при цьому не виключається роль викладача (інструктори).
Активність учнів у процесі навчання. Для ефективного засвоєння навчального матеріалу учень повинен активно над ним працювати. Головною перевагою методики в навчальних закладах Західної Європи є діяльність учнів. Інакше кажучи, - акцент ставиться не на викладанні, а на самостійній індивідуальній роботі учнів з модулями.
Функції педагога. З появою модульного навчання функції педагога міняються, тому що акцент робиться на активну навчальну діяльність учнів. Педагог звільняється від рутинної роботи * викладання нескладного навчального матеріалу, активний контроль знань учнів переміняється самоконтролем. Більше часу й уваги педагог приділяє стимулюванню, мотивації навчання, особистими контактами в процесі навчання. При цьому він повинен бути високо компетентним, що дозволяє йому давати відповіді на ті складні питання творчого характеру, які можуть виникнути в учнів у процесі роботи з модулем.
Взаємодія учнів у процесі навчання. Сучасне розуміння суті процесу навчання насамперед у тім, що навчання процес суб'єкт-суб'єктивної взаємодії педагога й учнів, а також учнів між собою. Ця взаємодія базується на спілкуванні. Тому навчання можна визначити, як «спілкування, у процесі якого й за допомогою якого засвоюється певна діяльність її результат». При спілкуванні відбувається передача суті навчання. Інтенсивний індивідуальний контакт є одним з факторів ефективності модульного навчання й одночасно способом індивідуалізації навчання.
Головна відмінність модульної системи навчання від традиційної полягає в системному підході до аналізу вивчення конкретної професійної діяльності, що виключає підготовку по окремих дисциплінах і предметам.
В основі побудови модульних навчальних програм перебуває конкретне виробниче завдання, що становить суть кожної конкретної роботи. В узагальненому виді їхній комплекс становить зміст спеціальності або професії. Термін «завдання» у цьому випадку змінений на новий - «модульний блок».
Модульний блок - логічно завершена частина роботи в рамках виробничого завдання, професії або області діяльності із чітко позначеним початком і закінченням контролю, як правило, не підрозділяється надалі на більше дрібні частини.
Модуль трудових навичок (МТН) – опис роботи, виражене у вигляді модульних блоків. МТН може складатися з одного або декількох самостійних модульних блоків.
Навчальний елемент - самостійна навчальна брошура, призначена для вивчення, орієнтована як на самостійну роботу того, якого навчають,, так і на роботу під керівництвом інструктора. Кожний навчальний елемент охоплює певні практичні навички й теоретичні знання.
Інструктивний блок - сучасна форма плану занять, розроблена для модульної системи навчання. Він сприяє інструкторам і викладачам здійснювати систематичне планування й підготовку занять. Інструкційні блоки можуть також бути основою для розробки навчального елемента
1.1 Структура модульної системи навчання
Перший етап. На ньому визначається зміст навчання по будь-якій професії й з окремими її складовими. Його можна назвати проектуванням змісту модульного навчання. Створення змісту – це послідовна деталізація даних конкретної професії працівника, починаючи з його функціональних зобов'язань і до окремих детальних навичок виконання кожного робочого прийому або дії.
Після визначення всіх можливих видів робіт професії розробляється «Опис професії». Тут у стислому виді втримується опис основних професійних функцій. Тут також даються умови роботи й вимоги до тих, хто буде вчиться.
Далі всі перераховані функції, що повинен виконувати працівник, розподіляються на окремі модульні блоки^ МБ - 1, МБ -2,... МБ - N. За результатами такого аналізу складається 2Перерахування й опис модульних блоків».
У рамках кожного сформованого модульного блоку відбувається ще більш дрібна деталізація виконуваних робіт шляхом поділу її на окремі операції («кроки»), які у свою чергу розподіляються на сукупність окремих навичок, оволодіння якими дає можливість виконувати цю операцію.
На другому етапі проектування для засвоєння тих або інших навичок розробляються навчальні елементи (УЗ), які є основним дидактичним матеріалом у модульній системі навчання.
Кожний навчальний елемент містить у собі практичні вміння й навички або теоретичні знання, які необхідно засвоїти.
Третій етап припускає технологічну підготовку до проведення навчального процесу: матеріальне забезпечення місць для роботи учнів, створення контрольної облікової документації, вивчення інструктором (або майстром) всіх умінь і навичок, які наведені в конкретному навчальному елементі.
На четвертому етапі відбувається безпосереднє навчання за модульною технологією.
1.2 Структура професійного блоку
Сукупність взаємозалежних модулів являє собою інформаційний блок. Стосовно професійного утворення доцільно формувати більше більшу, закінчену в професійному розумінні одиницю, що назвемо професійним блоком. При створенні професійних блоків необхідно враховувати ієрархічний принцип їхньої побудови, пов'язаний з вимогами стандартів професійного утворення.
Залежно від необхідного рівня професійної підготовки вибирають відповідні модулі. За бажанням замовника частина модулів або модульних одиниць може вити виключена, якщо в процесі виконання професійних зобов'язань не потрібно виконувати деяку частину роботи.
У зв'язку з ростом орендних, акціонерних, кооперативних і інших форм власності підприємств виникає необхідність оволодіння працівниками не однієї, а декількома професіями. Наприклад, менеджер і економіст, сантехник і зварник, тракторист і шофер і т.д.
У такому варіанті навчання й застосовуються відповідні професійні блоки. Якщо модулі або модульні одиниці повторюються й були вивчені раніше, вони виключаються з навчальної програми й у професійних блоках не вивчаються. Це укорочує строки навчання, дозволяє створювати гнучкі програми навчання, адаптовані до учня.
1.3 Особливості модульної технології навчання
Модульне навчання професії полягає в послідовному засвоєнні учнем модульних одиниць і модульних елементів. Гнучкість і варіативність модульної технології професійного навчання особливо актуальні в умовах ринкових відносин при кількісних і якісних змінах робочих місць, перерозподілі робочої сили, необхідності масового перенавчання працівників. Не можна не враховувати й фактор короткочасності навчання в умовах прискорених темпів науково-технічного прогресу.
Особливості модульного навчання полягають у тім, що учень частково або повністю самостійно може працювати із запропонованої йому навчальною програмою, що містить у собі цільову програму дій, бази інформації й методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей. У цьому випадку функції викладача можуть зміняться від інформаційно-контролюючих до консультаційно-координуючих.
Технологія модульного навчання базується на об'єднанні принципів системного квантування й модульності. Перший принцип становить методологічну основу теорії «стискання», «згортання» навчальної інформації. Другий принцип є нейрофізіологічною основою методу модульного навчання.