Курсовая работа: Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову та її реалізація в Україні

за темою:”Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову та її реалізація в Україні”

Виконав: студентка I –го курсу

на базі вищої освіти

Удовенко Олександра Геннадіївна

Факультету права, навч. група

Донецьк – 2008

Зміст

Вступ

1 Загальні положення теорії розподілу влади Дж. Локка, Ш.Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо.

1.1. Ідеї Дж. Локка про розподіл влади

1.2. Ш.Л. Монтеск ’є про розподіл влади

1.3. Ж.Ж. Руссо про розподіл влади

2 Розподіл влади у зарубіжних країнах Європи.

2.1. Розподіл влади в парламентарних монархіях і республіках

2.2. Розподіл влади в країнах зі змішаною формою правління. Принцип розподілу влади у практиці конституціоналізму України.

3.1. Президент України

3.2. Законодавча влада

3.3. Виконавча влада

3.4. Судова влада

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У сучасній політичній, державно-правової теорії важливе місце займає концепція розподілу влади. У західній академічній і популярній літературі вона відвіку вважається традиційною. Інтерес до даної концепції у міру розвитку суспільства не тільки не слабшає, а, навпаки, ще більш зростає. Є всі підстави вважати, що подібна тенденція збережеться і в осяжному майбутньому. Причин для цього достатньо багато. Головні з них зводяться до наступного: незаперечної дієвості і значущості теорії розподілу влади; життєвості багатьох її концептуальних положень і вимог; перспективності її як засобу запобігання концентрації влади в руках однієї особи або групи осіб і можливості встановлення їх диктатури або таранення.

Кажучи про важливість і перспективність теорії розподілу влади, не слід, проте, перебільшувати її можливості, ідеалізувати і абсолютизувати її значення. Не слід забувати при цьому, як показує історичний і сучасний політичний і правовий досвід багатьох держав, що далеко не всі вони офіційно сповідали і сповідають в своїй повсякденній життєдіяльності принцип розподілу влади.

Кажучи про концепцію розподілу влади і її значення, не слід упускати з вигляду, по-перше, те, що вона застосовна лише до формально-юридичного, а не до реального, фактичного рівня функціонування властей і що в цьому виявляється один з елементів її обмеженості. А, по-друге, при розгляді концепції розподілу влади і оцінці її значення слід мати зважаючи на те, що іноді визнання її як демократичної доктрини на словах зовсім не означає реалізації основних її вимог на ділі.

Актуальність вибраної теми пояснюється не тільки ситуацією, яка склалася всередині і навколо Верховної Ради України і трагічними сторінками історії парламентаризму останніх років в Білорусії і Україні. Вона пояснюється самою постановкою питання - як повинна управлятися країна, що здійснює перехід від тоталітарного до демократичного ладу, які органи повинна вона утворювати, щоб управляючі імпульси, що приходять від одних органів до інших і до народу, були б дієвими, близькими до оптимальних і приводили б до поступового усунення проблем, що стоять перед країною.

Кращі уми людства споконвіку шукали відповіді на ці питання. Від Сократа, Платона і Аристотеля людська думка прийшла у вісімнадцяте століття, до Гегелю, Локку, Монтеск’є і Джефферсону, до класиків ліберальної ідеї, що сформулював "якнайкраще з найгірших" на сьогоднішній день будова держави через систему розподілу влади.

Країнам, що входять до цивілізованих держав, для вибору якнайкращого для себе політичного устрою треба, як заглядати в глибини своєї історії, так і використовувати цивілізаційний досвід, накопичений іншими народами.

Саме так, на досвіді нечисленних тоді ще демократій, перш за все США і Швейцарії, в світі, де зовсім ще недавно панували і безупинно схльостувалися один з одним великі тиранічні імперії, намагалися деякі країни вийти на цивілізований шлях після першої світової війни. На жаль, в багатьох з них боязкі і незграбні спроби перенесення на свій ґрунт інститутів демократії привели до протилежного результату. Криза початку століття, що йде, криза не тільки економічна і політична, але, перш за все, ментальна підвела провідні країни Європи до встановлення ще жорстокіших і кривавіших тоталітарних систем влади.

Розподіл влади між політичними інститутами і механізми інтеграції політичних рішень гілок в одне, загальнодержавне рішення, є фундаментальними питаннями, з яким стикається демократична влада на ранніх стадіях становлення.

1 Загальні положення теорії розподілу влади Дж. Локка,

Ш.Л. Монтеск ’ є, Ж.Ж. Руссо

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--