Курсовая работа: Трасологічна експертиза слідів ніг людини

-конфігурація і розміри підошви і її частин;

- спосіб кріплення з верхом;

- тип (вид) і номер взуття;

- особливість низу взуття;

- розміщеннярельєфних малюнків і їх поєднання з частинами підошви, вид деталей рельєфних малюнків;

- розміщення рельєфних позначок (буквенних, цифрових і т.ін.);

- ознаки ремонту, зношення і т.ін.

Далі виявляють особливі ознаки:

- поєднання фрагментів рельєфних малюнків по лініям зрізу підошви;

- конфігурацію і розміщення ділянок зносу;

- дефекти рельєфних малюнків та інші нерівності (їх форму, розміри, положення);

- кількість і розміщення цвяхів, шпильок і гвинтів;

- наявність металевих деталей;

- випадкових включень сторонніх предметів;

- ознаки ремонту і т. ін.

У процесі роздільного дослідження слідів (їх зліпків, фотокопій та ін.):

- визначають конфігурацію відображення в них низу взуття і їх частин;

- довжину сліду, довжину і ширину кожної його частини;

- форму відображення малюнків, буквенних і цифрових позначок, металевих деталей;

- ознаки способу кріплення низудо верху т.ін.

Мал . 4. Вимірювання сліду взуття

АБ - довжина сліду; ВГ - ширина підметкової частини сліду; ДЕ - ширина проміжної частини сліду;ЖЗ -ширина каблучної частини сліду.

Мал.5. Вимірювання сліду босої ноги

АБ - довжина сліду; ВГ - ширина плюсневої частини сліду; ДЕ - ширина проміжної частини сліду; ЖЗ - ширина пяточної частини сліду

По конфігурації відображення вирішують взуттям для якої ноги (правої чи лівої) залишений слід. Тобто пощук ознак в слідах аналогічний пошуку на взутті. В слідах ковзання визначають протяжність трас, їх ширину та кількість.

У результаті роздільного дослідження експерт може встановити, що відображення ідентифікаційних ознак в слідах або їх копіях відсутні, скажімо, внаслідок несприятливих умов слідоутворення, а тому досліджувані об'єкти непридатні для ототожнення.

В такому випадку,експертне дослідження на цьому закінчується.

Порівняльне дослідження починається з співставлення загальних ознак. Збіг загальних ознак служить відправним моментом для порівняння особливих ознак.

При порівнянні особливих ідентифікаційних ознак і їх відображень в слідах дотримуються такої послідовності:

Спочатку в сліді знаходять найбільш чітке відображення якої–небудь ознаки. Це відображення і схожу ознаку на взутті порівнюють між собою по формі, розмірам і дрібним деталям. В позитивному випадку цю ознаку використовують як орієнтир для пошуку інших ознак.

При встановленні такої кількості співпадаючих ознак, (загальних, особливих), які за переконанням експерта, становлять індивідуальний комплекс, можна робити висновок про тотожність взуття, яке залишило слід.