Курсовая работа: Трихофітія великої рогатої худоби та заходи по ліквідації захворювання в СГК ім. Щорса, Хмельницької області
Гол. вет. лікар
господарства
С б
3
д
)голосити ферму
лагополучною через 15
днів після
останнього
випадку одужання
і
проведення аключної езінфекції
Держ.
адміністраці я
Хворим тваринам з лікувальною метою вводили вакцину ЛТФ-130 в дозі 10 мл. На 1 гол. внутрішньом'язово Хворі тварини були ізольовані в окремому приміщенні. Місцево на уражені ділянки застосовували мазь «Ям».
Основною причиною є недотримання строків профілактичних щеплень проти трихофітії. Захворіло 28 телят до 6 міс, решта поголів'я було вакциноване і не захворіло.
Диференційний діагноз був проведений щодо мікроспорії; спори трихофітонів більш круглі, ніж у мікроспорів і розташовуються ланцюжком. При люмінесцентній мікроспорії волосся уражене мікроспорами дає яскраво-зелене світіння, чого не буває при трихофітії.
При корості більший характер ураження шкірних покривів, а при мікроскопії матеріалу знаходять коростяних кліщів. Екземи і дерматити не супроводжуються утворенням обмежених плям, волосся не ломається, як це буває при трихофітії.
Дезінфекції проводилися регулярно через кожних 7 днів, а в кінці було проведено заключну дезінфекцію. Для дезінфекції використовували лужний розчин формаліну з вмістом 1 % лугу і 5 % формаліну. Проводили допомогою ДУКа.
Гній з приміщення видаляли вчасно і знезаражували біотермічно. Дезінсекція і дератизація так і не проводилась.
Обслуговуючий персонал був забезпечений спецодягом і взуттям.
В результаті проведених лікувальних заходів тварини, які захворіли на трихофітію одужали. Клінічно здорових тварин вакцинували вакциною ЛТФ-130 в дозі 5 мл на 1 гол., ревакцинацію проводили через 10 днів.
4. Аналіз проведених заходів, їх ефективність та наукове обгрунтування
Для попередження захворювання в господарстві слід було б провести профілактичну вакцинацію тварин. Потрібно звернути увагу на умови утримання і годівлі тварин. Якщо ці умови погані, і це призводить до пониження резистентності організму, який стає більш сприйнятливим патогенних грибків (факторів), тому годівля тварин повинна бути повноцінна та збалансована за всіма показниками. Для цього молодняку давали мінеральну і вітамінну підкормку.
В господарстві хворих і підозрілих тварин виділили в окрему групу гою недопущення поширення хвороби. Для лікування застосовувалися подвійна доза вакцини ЛТФ-130, а місцево застосовувалась мазь «Ям». Всі хворі тварини після проведеного псування одужали і ефективність лікування становить 100 %.
Крім даних препаратів (H.A. Спесивцеві, i960 р.) радить використовувати 5-10 % саліцилову мазь, 10 % саліциловий спирт, 10 % настоянку йоду, сірчаний ангідрид, 3-10 % розчин карболової і бензойної кислоти, йодоформ, одно хлористий йод, трихоцетин: кірочки можна обробляти пом'якшуючими препаратами, такими як: риб'ячий жир, вазелін, соняшникова олія.
Високоефективний при трихофітії ВРХ, коней, хутрових звірів і мікроспорії кролів антибіотик гризеофульвін. Його дають із концкормами в дозі 20 мг/кг живої ваги протягом 8-15 днів (В.П. Литвин, А.И. Паживин, 1991 г.).
З метою запобігання поширення трихофітії в товаристві було заборонено виводити тварин із неблагополучних груп в інші приміщення, новоприбувших піддавали профілактичному карантинуванню. Для знищення збудника в зовнішньому середовищі була проведена механічна очистка приміщень, а потім дезінфекція. Гній на протязі всього періоду знезаражували біотермічно.
Оскільки люди також хворіють на стригучий лишай, обслуговуючому персоналу, який працював біля хворих тварин, було видано спецодяг. Недоліком було те, що на фермі не було обладнано побутової кімнати та душових.