Курсовая работа: Цінності людини за даними анкетних опитувань і тестів
Так, якщо для престижних спеціальностей у порівнянні зі старими спеціальностями зростання важливості активних цінностей, таких як "досконалість у роботі", "користь для суспільства", "самореалізація", "досягнення цілей", велике, то для пасивних цінностей, таких як "цікава робота", "товариші", воно незначне. Цікаво, що до числа пасивних цінностей потрапив "заробіток". Це говорить про те, що у свідомості студентів поняття "добре працювати" і "добре заробляти" розведені, для них є характерним слов'янський менталітет.
Достатньо важливо, що при переході до престижних спеціальностей важливість активних духовних цінностей зростає швидше, ніж важливість матеріальних цінностей. Тому відносний показник, показник ролі високих цінностей зростає.
Деякі статистичні дані, а також спілкування з багатьма студентами показують слабкість профвідбору в системі освіти. Студенти погано собі уявляють, чим вони будуть займатися, якщо працюватимуть строго за спеціальністю, отриманою у вузі. Вони більше орієнтуються не на конкретну спеціальність, а на її престиж. Так, частка респондентів, які прагнуть до управлінської, організаційної роботи, для спеціальності "Менеджмент" не перевищує такої ж для спеціальності "Технологія машинобудування".
Необхідно знати, як впливає на ціннісні орієнтації студентів їх матеріальне становище. З 325 опитаних 56 респондентів вважають своє матеріальне становище відмінним, 133 — добрим, 67 — середнім і 18 — поганим.
Переходячи від відмінного положення до доброго і середнього важливість цінностей міняється мало. Так, наприклад, для перших "заробіток" знаходиться на другому місці, а для других і третіх — на першому. "Надійне майбутнє" для перших знаходиться на четвертому місці, а для других і третіх — на третьому. Місця інших цінностей майже не змінюються.
При переході від середнього матеріального становища до поганого відбувається катастрофічна зміна ціннісних орієнтацій. "Надійне майбутнє" переходить на друге місце (після "заробітку"), "прагнення чогось досягти" падає з 4-5-го місця на 10-е місце, "прагнення до досконалості в роботі" — з 8-9-го на 13-е місце. Така втрата віри у майбутнє, втрата активності особистості може бути охарактеризована як фрустрація, руйнування психічного здоров'я людини.
Рис. 6. Важливість та роль різних трудових цінностей залежновід спеціальностей
Це вказує на те, що адміністрація вузу повинна вжити заходів щодо створення робочих місць для таких студентів усередині вузу або пошуку їх за його межами. Норми етики вимагають, щоб підприємства-спонсори надавали допомогу не тільки обдарованим студентам, але і найменш забезпеченим, які мають високу успішність. З такими студентами повинні працювати психологи, щоб активізувати їхню життєву позицію.
Як і у багатьох інших випадках, вимоги етики і чисто раціональна, поміркована оцінка явища тут збігаються. Для суспільства "дешевше" (нехай це буде сказано цинічно) допомогти зараз цим молодим, ще не сформованим до кінця людям, ніж потім мати у своєму складі співробітників, які гальмують роботу організації, де вони почнуть працювати, або, ще гірше, мати потенційних безробітних.
Наведені міркування та статистичні дані про трудові цінності студентів різних спеціальностей і з різним матеріальним становищем дозволяють стверджувати, що найважливішим індикатором мотиваційної сфери людини є показники особистісного розвитку: показники важливості і ролі прагнення чогось досягти та самореалізації. Це, наприклад, підтверджується залежністю рангу значимості досконалості у роботі від рангу індексу особистісного розвитку (рис. 7).
Перейдемо до розгляду трудових цінностей викладачів.
Першу половину місць відповідно до середньої значимості і частки респондентів Р45 зайняли таки цінності: 1 і 2 — гарний заробіток, 2 і 1 — надійне майбутнє, 3 і 4 — соціальна підтримка, 4 — цікава робота, 4 і 3 — відсутність диктату на роботі, самостійність, 5 і 5 — справедливість оцінки праці, 6 і 7 — самореалізація, 7 і6 — гарні товариші, 8 і 8,5 — користь праці для суспільства.
Рис. 7. Рангова залежність значимості досконалості у роботі від індексуособистісного розвитку
Аналіз результатів показує, що перші 4 місця зайняли приблизно ті ж цінності, що і у студентів, а також у згадуваному раніше опитуванні населення 34-х країн світу [49] з числа перших 3-4 цінностей випали "товариші". Це можна пояснити більшим ступенем індивідуалізму членів цієї професійної групи. Для успішної роботи викладачів і вчених необхідна значна самостійність. Тому, на відміну від інших професійних груп, ця цінність потрапила до числа головних.
Порівняно з життєвими цінностями гарний заробіток, матеріальний добробут перемістилися з 4-5-го місця на 1-2-е. Безпосередньо з роботою професорсько-викладацького складу найбільш тісно пов'язані цінності: самореалізація (ранг 7), можливість навчати інших (ранг 16), можливість експериментування, реалізації ідей (ранг 13). Більшість цих цінностей стоїть наприкінці ієрархічної д