Курсовая работа: Ціноутворення та налоговий облік в ветеринарній лікарні

Начальник призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в місті за погодженням з начальником головного управління ветеринарної області.

Начальник лікарні має заступника, який за посадою є державним інспектором ветеринарної медицини і призначається та звільняється з посади Начальником лікарні.

Начальник лікарні несе персональну відповідальність за виконання покладених на лікарню завдань і здійснення нею своїх функцій.

Фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та їх структурних підрозділів здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.

Ведення бухгалтерського обліку в установі здійснюється згідно з вимогами законодавства.

Лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, бланки і печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (Додаток 1).

1.2 Система ціноутворення установи

Відповідно до кошторису Рівненської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю на 2008 рік, який був затверджений Головою Державного комітету ветеринарної медицини України, на утримання служби було передбачено доходну та видаткову частини в розмірі 9800100 гривень, з яких 2684300 – надходження коштів із спеціального фонду Державного бюджету України.

Спеціальний фонд державного бюджету, формується за рахунок плати за послуги, що надаються працівниками служби. Саме за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету передбачена більша частина видатків на придбання предметів постачання і матеріалів, оплату послуг та інших видатків (1147300 гривень), предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю (41900 гривень), оплату транспортних послуг та утримання транспортних засобів (130000 гривень), послуг зв’язку (120000 гривень), інших послуг та інших видатків (800400 гривень).

Впровадження тарифів на ветеринарні послуги має забезпечити виконання наступних завдань, покладених на державні установи ветеринарної медицини:

– охорона території області від занесення з інших територій збудників інфекційних хвороб тварин;

– ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;

– профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин та їх лікування;

– захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

– сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

– сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарноїмедицини.

Впровадження тарифів на ветеринарні послуги, що надаються працівниками служби, передбачає застосування наступних заходів та механізмів для розв¢язання проблеми матеріально-технічного забезпечення служби:

– запровадження системи послуг, які надаються працівниками ветеринарної медицини при здійснені підприємницької діяльності суб¢єктами господарювання;

- розроблення калькуляції тарифів на ветеринарні роботи і послуги, що надаються.

Встановлення вартості послуг, які надаються населенню працівниками ветеринарної медицини, потребує досконалої науково обґрунтованої нормативної бази. Виконання цієї роботи пов`язане з проведенням великої кількості фотохронометражних спостережень для визначення на їх основі по елементних науково обґрунтованих норм часу на виконання кожного виду робіт, встановлення раціонального поділу праці між різними категоріями працівників ветеринарної лікарні.

Тільки такі дані допоможуть встановити науково обґрунтовані, неупереджені показники трудомісткості виконуваних робіт і будуть основою для розрахунку нормативної вартості певної послуги.

До складу робіт будь-якої послуги (проведення операції чи щеплення) включені всі затрати часу, що її стосуються: приймання виклику, перехід від транспортного засобу до тварини, розмова з господарем (анамнез), підготовка до роботи, дезінфекція і стерилізація інструментів, посуду, консультація з подальшого лікування тварини, відпочинок та особисті потреби тощо, тобто включені всі роботи, що стосуються певної послуги.

Наявність норм праці дає можливість розрахувати на науково обґрунтованому рівні необхідну чисельність виконавців, скоротивши до мінімуму трудомісткість виконання робіт.

Процес праці і затрати робочого часу для цілей нормування вивчають методом проведення спостережень: фотографії робочого часу, хронометражу і фото хронометражу, який об`єднує перші два поняття.

Фотографія передбачає спостереження та вимірювання часу на виконання окремих трудових операцій або елементів операцій чи процесів у їх послідовності протягом певного робочого періоду. За допомогою фотографії отримують дані, які допомагають розробляти заходи щодо раціонального використання робочого часу працівника або групи працівників.

Хронометраж – метод детального вивчення елементів операції, які періодично повторюються. Час проведення хронометражу визначається тривалістю виконання тих чи інших елементів операції або її частини. За його допомогою можна вивчати тривалість окремих елементів підготовчо-заключних робіт, проведення роботи (щеплення, операції, клінічний огляд і т.д.). При цьому трудовий процес поділяється на окремі прийоми, дії, рухи тощо. Основна фото хронометражних спостережень – виявити найдосконаліше виконання роботи, розробити норму часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Фотохронометраж – вид спостережень, який поєднує фотографію робочого часу і хронометраж окремих елементів роботи. Перевага фотохронометражних спостережень полягає у тому, що при їх проведенні забезпечується одержання як матеріалів фотографії робочого дня, так і хронометражних замірів за один і той же проміжок часу, чим досягається зниження трудомісткості нормувальної роботи.

При формуванні тарифів на ветеринарні послуги використовується Розрахунок накладних витрат, який враховується для складання калькуляції на надання кожного конкретного виду ветеринарної послуги (Додаток 2).

1.3 Система оподаткування установи