Курсовая работа: Участь прокурора в цивільному процесі

7. внесення касаційних (окремих) питань на судові рішення, що не набрали законної сили, у справах, розглянутих судом першої інстанції за участю прокурора;

8. опротестування відповідно до процесуальних повноважень будь-якого судового рішення, що набрало сили, якщо воно не відповідає матеріальному чи процесуальному законодавству;

9. ініціювання за наявності підстав перегляду судових рішень, що набрали сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами, якщо цього вимагає захист державних інтересів або законних інтересів громадян, які з поважних причин самі не можуть захистити свої права;

10. інформування вищестоящих судів про виявлені порушення закону при розгляді цивільних справ, які не спричиняють скасування прийнятих судових рішень, але порушують права громадян, юридичних осіб, державні інтереси, щоб усунути такі порушення; входження з поданнями до кваліфікаційних комісій про притягнення суддів, які допустили такі порушення, до дисциплінарної відповідальності [14].

Деякі науковці також доводять, що процесуальних форм представництва прокурора в цивільному процесі багато, зокрема:

1. порушення справи;

2. вступ у справу в суді першої інстанції;

3. необхідна участь за ухвалою суду;

4. внесення подання на рішення й ухвали суду, що не набули законної сили;

5. підтримання подання в суді другої інстанції;

6. надання висновку в суді другої інстанції по скаргах сторін;

7. подання протесту на рішення, ухвали, постанови суду, що набули законної сили;

8. подання вищестоящому прокурору з приводу принесення протесту на судові постанови, що набули законної сили;

9. участь у засіданні судово-наглядних органів;

10. порушення провадження про перегляд справ за нововиявленими обставинами [7].

Окремі науковці називають такі форми представництва прокурора в цивільному процесі:

1. пред’явлення і підтримання позову;

2. вступ у розпочатий процес у стадії судового розгляду для подання висновку;

3. перевірка судових рішень і ухвал, що не набули законної сили;

4. перевірка судових рішень і ухвал, що набули законної сили;

5. участь у суді другої інстанції;

6. діяльність у судово-наглядних інстанціях;

7. участь у провадженні за нововиявленими обставинами [11].

Згідно з положеннями ч.3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", формами здійснення представництва є:

1. звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

2. участь у розгляді судами справ;

3. внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

У наказі Генерального прокурора України № 6-гн від 19 вересня 2005 р. "Про організацію роботи по представництву в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень" запропоновано реалізувати представницькі функції шляхом:

1. пред’явлення в суді та підтримання позовів (заяв);