Курсовая работа: Участь слов’янських народів Австрійської імперії в Європейській революції 1848-1849 рр.
4 березня 1849 р. у Відні була оприлюднена нова конституція, що поширювалася на всю територію імперії і знищувала всі політичні завоювання березневої революції. Ця Конституція скасовувала автономію Угорщини і створювала єдине централізоване керування всіма землями імперії. Угорщина виступала складовою частиною володінь Габсбургів; від угорських земель були відділені Хорватія, Славонія, Воєводіна і Трнсильванія. В Австрії конституція встановлювала двопалатну систему, вводила високий майновий ценз і повертала імператорові всю повноту виконавчої влади. Австрія знову перетворювалася на самодержавну країну, в якій і мови не могло бути про автономії для окремих народів, що населяли велику імперію.
Розділ II . Участь у революції слов'янських народів
На розвиток революційного руху Австрії безпосередній вплив мали події, що відбувалися на всіх землях "лоскутної імперії", насамперед, слов'янських територіях. Розвиток подій саме в цих областях відіграв важливе значення у перемозі Березневої революції.
Чехія на початку XIXв. перетворилася в провінцію Габсбурзької імперії, що піддавалася насильницькому понімеченню.
Основна маса населення, селянство, знаходилося під тягарем поміщицької експлуатації, панщини, оброків, податків і поденщини. Ненависть чеських і моравских селян раз у раз проривалася повстаннями. У 1821 р. у Зноємському краї (Моравія) владі удалося придушити повстання селян лише після 4-х місячної боротьби.[9;387]
У промисловому відношенні Чехія до початку XIXв. займала в Австрійській імперії перше місце. Найбільше значення мала тут текстильна промисловість. Положення робітників було важким. Вони неодноразово виступали проти машинізації виробництва, що викликала безробіття.
Улітку 1844 р. у багатьох містах Чехії виникли великі хвилювання робітників, що продовжувалися, незважаючи на жорстокі репресії, аж до 1848 р.
Між панівними класами чеської і німецької національності існувала конкурентна боротьба. Чеська буржуазія, у руках якої знаходилася дрібна і середня промисловість, конкурувала з німецькою буржуазією, яка переважала у великій промисловості і користувалася підтримкою з боку уряду. Виразником ідей буржуазно-національного руху виявилася чеська інтелігенція, що розвивалася під впливом ідей французької буржуазної революції, а ще більше - російської літератури. У цей час шириться рух за рівноправність чеської і німецької мов, за повну національну автономію Чехії в рамках Австрійської імперії. Однак єдиної національно-політичної програми в чеської буржуазії до 1848 року не було, хоча спроби її створення робилися неодноразово.
Однієї з форм політичних організацій перед революцією 1848 р. були читацькі клуби, так називані «бесіди», куди приходили російські, польські і німецькі періодичні видання; відвідувачі «бесід» спільно обговорювали питання поточної політики.
Опозиційно налаштовані елементи чеської буржуазії, дворянства й інтелігенції йшли під загальним гаслом повної національної рівноправності, але серед них намітилися дві основні течії: одна, поміркована, на чолі з Ф.Палацьким, інша, більш ліва, що стала пізніше ядром радикально-демократичної партії. Виразником ідей цієї течії став таємний гурток «Ріпіл» (1846 р.).[10;45]
Після перших повідомлень про революційні події у Франції в Празі активізувалося політичне життя. Ініціатива першого політичного мітингу належить гуртку "Ріпіл". 9 березня по всьому місту були розклеєні відозви про загальні збори населення на Святовацлавській площі 11 березня з метою все людного обговорення болючих політичних питань. Уряд знімав ці листівка і навіть видав циркуляр, який рекомендував населенню не звертати уваги на ці відозви і не брати участі у зборах Однак 11 березня 1848 р. на Святовацлавській площі зібралася велика кількість народу. Ці збори були початком політичного руху в Чехії.[10;45] Чеські радикали вимагали прийняття конституції, розширення виборчих прав, скасування панщини, забезпечення свободи слова, зборів, гарантій особистої безпеки, свободи віросповідання, запровадження чеської мови у судочинстві та шкільній освіті, вирішення соціальних проблем. Чеські ліберали також висунули ряд своїх вимог. Вони пропонували створити єдиний сейм Чехії, Моравії та Сілезії, надати виборчі права всім верствам населення, скасувати панщину та привілеї шляхти, зрівняти чеську мову з німецькою, встановити свободу друку, зборів та віросповідання, скоротити строк служби в армії, зменшити податки та інше.
19 березня депутація комітету обох партій відвезла до Відня петицію до імператора, яка була складена на Святовацлавській площі. Вона вимагала об'єднати чеські коронні землі й створити в Празі спільний становий сейм і уряд; надати всьому населенню рівні з дворянством і духовенством права на представництво у сеймі; забезпечити рівність чехів і німців у адміністративних установах і школах та публічне судочинство; призначати на посади людей, які б володіли чеською та німецькою мовами; ліквідувати рештки феодальних відносин шляхом викупу державою повинностей селян.
В цей час революційні заворушення відбуваються вже не лише у містах (Прага, Брно, Моравська Острава), але й в провінціях. Чеське селянство відмовляється виконувати феодальні повинності.
Реакцією на чеську петицію став оприлюднений 23 березня "Кабінетний лист", який дозволяв використання чеської мови та формування збройних загонів, але відповіді щодо державної єдності чеських земель народ від імператора так і не отримав.
У Празі почалося формування Національної гвардії. Один із її загонів -Академічний легіон - складався зі студентів (за зразком віденських студентів).
Таке становище не могло задовольнити чеське населення. 29 березня Збори Святовацлавського комітету підготували нову петицію і 8 квітня 1884 р. влада мусила погодитись на створення в Празі вищих державних установ Чеського королівства, запровадження широкого виборчого права, визнання рівності чеської і німецької мов. Панщину скасував спеціальний патент від 28 березня.
Це рішення імператора дуже несхвально зустріли німці на чеських землях. Вони взагалі мріяли приєднати чеські та австрійські землі до Німеччини. Для вирішення цього питання до Франкфуртського парламенту було запрошено Ф.Палацького (стояв на чолі ліберальної партії). Але коли він дізнався, що мова піде про створення міцної Німецької імперії, то у відкритому листі до Франкфуртського парламенту заявив, що створення об'єднаної Німеччини призведе до розпаду Габсбургської імперії, яка виступає гарантом безпеки всіх народів, що входили до її складу. Така позиція чехів призвела до кінцевого розколу між чехами та німцями Чехії. Відбувається розкол в Національному комітеті: з нього виходять німецькі депутати і після цього, Комітет стає суто чеським органом. ЗО квітня 1848 р. була заснована чеська національна спілка "Слов'янська липа" (старостою обрано П.І.Шафарика), яка видавала власну газету і виступала проти участі чехів у Франкфуртському парламенті.
Активна підготовка до виборів у Франкфуртський парламент (при чому лише в німецьких округах), а також посилення войовничих настроїв серед прихильників об'єднаної Німеччини, спонукали чеських, словацьких, хорватських та інших слов'янських політиків до згуртування. 2 червня 1848 р. в Празі збирається Слов'янський з'їзд, який був певною альтернативою Франкфуртському парламенту і розглядався як прообраз майбутнього слов'янського надд