Курсовая работа: Валютна система та валютний ринок, особливості їх формування
центральні банки - управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, регулювання рівня процентних ставок по вкладенням в національній валюті;
казначейства окремих країн.
Юридичні та фізичні особи , зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності:
компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюта, а також її пропонують; операції здійснюють через банки;
компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів (Investment Funds, Mhey Market Funds, Internatinal Crpratins), тобто інвестиційні фонди, крупні міжнародні корпорації;
приватні особи, які здійснюють неторгові операції (туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти).
Комерційні банківські установи , які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків. Це комерційні банки, які проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні/розміщенні коштів і виходять з ними на інші банки;
Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж:
валютні біржі - здійснюють обмін валют для юридичних осіб і формування валютного курсу;
валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.
Таким чином, без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги цього ринку і виконувані їм функції.
1.3 Механізм формування валютного курсу
Головним елементом валютної системи і валютного ринку є курс валюти. Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями різних країн, тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни [5, 86]. Розглянемо механізм його формування.
Як і на будь-якому ринку ціни на валютному ринку залежать від співвідношень попиту і пропозиції на ту або іншу валюту. Величини ж попиту і пропозиції на валютному ринку залежать перш за все від об'ємів взаємної торгівлі між тими або іншими країнами. Чим вище за ціну і витрачання виробництва усередині країни в порівнянні із закордонними, тим більше зростає імпорт в порівнянні з експортом. Тому високий рівень цін усередині країни і низький рівень цін за її межами зазвичай означає високі ціни на іноземну валюту. Цей чинник отримав назву "паритету купівельної спроможності" валютних курсів. Згідно концепції паритету купівельної спроможності, зміна співвідношення валютних курсів двох країн за інших рівних умов пропорційно зміні співвідношення між внутрішніми цінами і цінами за кордоном. Чим сильніше бажання мати закордонні товари і користуватися закордонними послугами, тим більшу ціну доводиться пропонувати за іноземну валюту. Із зростанням національного доходу збільшується і попит на імпортні товари. Це викликає тенденцію до здешевлення національної валюти. З іншого боку, високий національний дохід за кордоном знижує ціну іноземної валюти.
Можна виділити декілька довготривалих чинників, що впливають на положення тієї або іншої національної грошової одиниці у валютній ієрархії (їх називають структурними чинниками):
Конкурентоспроможність товарів на світових ринках і її зміни . Форсований експорт стимулює приплив іноземної валюти.
Зростання національного доходу обумовлює підвищений попит на іноземну продукцію, тоді як товарний імпорт може збільшити відтік іноземної валюти.
Послідовне підвищення внутрішніх цін в порівнянні з цінами на ринках партнерів підсилює прагнення купувати дешевші іноземні товари, тоді як схильність іноземців до придбання товарів або послуг, що стають усе більш дорогими, випаровується. В результаті знижується пропозиція іноземної валюти і відбувається знецінення вітчизняною.
Таким чином, перший чинник, що впливає на рівень курсу національної валюти - об'єм експорта-імпорта.
На рівень валютного курсу робить вплив стан економіки:
темп інфляції;
рівень процентних ставок;
діяльність валютних ринків;
валютна спекуляція;
валютна політика;
стан платіжного балансу;
міра використання національної валюти в міжнародних розрахунках;
прискорення або затримка міжнародних розрахунків.
Платіжний баланс безпосередньо впливає на величину валютного курсу. Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, зроблених даною країною за кордоном, та надходжень, одержаних нею з інших країн за певний період (квартал, рік) [5, 95]. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, оскільки боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. Розміри впливу платіжного балансу на валютний курс визначаються мірою відвертості економіки країни. Так, чим вище частка експорту у ВНП, тим вище еластичність валютного курсу по відношенню до зміни платіжного балансу. Нестабільность платіжного балансу наводить до стрибкоподібної зміни попиту на відповідні валюти і їх пропозицію. Крім того, на валютний курс впливає економічна політика держави в області регулювання складових частин платіжного балансу: поточного рахунку і рахунку руху капіталів. При збільшенні позитивного сальдо торгівельного балансу зростає попит на валюту даної країни, що сприяє підвищенню її курсу, а при появі негативного сальдо відбувається зворотний процес. Зміна сальдо балансу руху капіталів робить певний вплив на курс національної валюти, яке по знаку ("плюс" або "мінус") аналогічно торгівельному балансу. Проте існує і негативний вплив надмірного припливу короткострокового капіталу в країну на курс її валюти, оскільки він може збільшити надлишкову грошову масу, що, у свою чергу, може привести до збільшення цін і знецінення валюти. Міра довіри до національної валюти на національному і світовому ринках вважається психологічним чинником, що впливає на курс. На валютний курс впливає міра використання валюти на світових ринках. Зокрема, переважне використання долара США в міжнародних розрахунках і на міжнародному ринку капіталів викликає постійний попит на нього і підтримує його курс навіть в умовах падіння його купівельної здатності або пасивного сальдо платіжного балансу США.
На валютний курс впливає темп інфляції. Чим вище темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності і тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижчий. Дана тенденція зазвичай просліджується в середньо - і довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.