Курсовая работа: Вентиляція та кондиціювання житлових та громадських споруд
В умовах незалежності України, інтенсивного розвитку виробництва, надходження на ринок сучасного вентиляційного обладнання із-за кордону відбувся поштовх у розвитку економічних і прогресивних способів створення та підтримання нормованих параметрів повітряного середовища приміщень громадських будівель і споруд.
Під "вентиляцією" розуміється забезпечення мікроклімату та чистоти повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним та технологічним вимогам, а також створення необхідного повітрообміну. Це і є внутрішнім завданням вентиляції. Зовнішнє завдання вентиляції полягає у вирішенні питання захисту повітряного басейну від забруднення шкідливими викидами з використанням при цьому нових ефективних технічних засобів. Правильне використання досконалих технічних засобів у галузі вентиляції забезпечує збереження здоров'я людей, підвищення якості продукції і необхідний перебіг технологічних процесів, збереження придатності споруд, художніх та історичних цінностей.
Вперше згадка про природну вентиляцію зустрічається в опису улаштування терм (лазні) з отвором у верхній точці споруди, де регулювання кількості витяжного повітря проводилося за допомогою мідного щита, положення якого на отворі змінювало площу живого поперечного перерізу для виходу вентиляційного витяжного повітря.
Гірничодобувна справа дала поштовх розвитку вентиляційної техніки для подачі свіжого зовнішнього повітря у глибокі штреки шахт. Праці видатного вченого М. В. Ломоносова відіграли важливу роль у становленні і розвитку вентиляції та вентиляційної техніки. У трактаті, написаному в 1763 році, "О вольном движении воздуха, в рудниках примеченном" теоретично обґрунтовано теорію розрахунку природної вентиляції, що лягло в основу розробки методики розрахунку, яка застосовується і в наш час. М. В. Ломоносов запропонував для вимірювання швидкості повітряного потоку прилад - анемометр, для вимірювання тиску - барометр.
В результаті антропогенної діяльності людини, людини як джерела забруднення довкілля при її біологічній активності, а також перебігу технологічних процесів, у повітря приміщень надходить забруднене повітря, непридатне до використання. Надходження шкідливостей у вигляді теплоти, отруйних газів, вологи і пилу призводить до зміни хімічного складу і фізичного стану повітря, що несприятливо відбивається на умовах діяльності людини, на її самопочутті і стані здоров'я.
Головним завданням вентиляції є створення і підтримування нормованих параметрів та чистоти повітряного середовища. Виходячи з цього, до вентиляції ставляться як санітарно-гігієнічні, так і технологічні вимоги.
Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та обладнання, які забезпечують розрахунковий повітрообмін у житлових, громадських приміщеннях та промислових спорудах з метою дотримання санітарно-гігієнічних і технологічних вимог. Вентиляція - це слово латинського походження, ventilatio, і в перекладі означає провітрювання.
Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції полягає у створенні та підтримуванні в приміщенні стану повітряного середовища, який задовольняє вимоги санітарних та будівельних норм проектування будівель і споруд різного призначення шляхом поглинання (асиміляції) надлишків теплоти та вологи припливним повітрям, розбавленням ним до гранично допустимої концентрації (ГДК) газоподібних шкідливих домішок, а також видалення пилу та інших шкідливих домішок з повітрям, що видаляється за межі приміщення.
Технологічні вимоги до вентиляції вирішують проблему чистоти та забезпечення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у приміщенні з метою можливості перебігу технологічних процесів. Наприклад, надвисока чистота повітря необхідна у приміщеннях радіоелектронної та радіотехнічної галузей, необхідна відносна вологість потрібна для отримання нитки без поривів та сукання у текстильній промисловості тощо.
Теплота і різні домішки, які надходять у приміщення роблять повітря непридатним або незадовільним з точки зору гігієни людини або технології виробництва, називаються шкідливими домішками. В умовах виробництва на самопочуття людини та на продуктивність праці впливають фактори, які залежать від технологічних процесів та характеру виконуючої роботи. Ці фактори називаються професійними шкідливостями (шкідливими викидами).
В процесі роботи, а також біологічної діяльності, організм людини виділяє теплоту у вигляді прихованої теплоти з повітрям, що видихається, за рахунок випаровування рідини з поверхні шкіри та явної теплоти шляхом конвекції. ! тому людина при вирішенні питань вентиляції також розглядається як джерело шкідливих виділень. Кількість теплоти, що виділяється людиною, залежить від характеру роботи, яку вона виконує, та метеорологічних умов у приміщенні. Під час виконання людиною різних категорій фізичної роботи кількість теплоти, що виділяється при цьому, - різна (табл.. 1).
1. Категорія виконуваної роботи людиною та кількість теплоти, що виділяється при цьому
| Категорія Роботи | Кількістьтеплоти, щовиділяється, Вт | Характеристика роботи |
| Легка | До 175 | Робота, що виконується сидячи чи пов'язана з ходьбою, але не пов'язана з напругою і перенесенням тяжких речей |
|
Помірна (середньої тяжкості) | 175-290 | Робота, пов'язана з постійним переміщенням, перенесенням вантажів до 10 кг, а також виконувана стоячи |
| Важка | Більше 290 | Робота, пов'язана з постійною фізичною напругою, переміщенням та перенесенням вантажів більше 10 кг |
Теплове самопочуття людини є результатом взаємодії двох процесів - зовнішнього теплообміну тіла людини з середовищем приміщення та внутрішнього виробництва теплоти. Здатність організму людини адаптуватись (привикати) до теплових умов приміщення називається терморегулюванням.
Певне співвідношення показників параметрів повітряного середовища приміщень в робочій зоні (температура tWiZ , рухомість повітря uwz ,відносна вологість <pWiZ ) регламентує теплове самопочуття людини як оптимальне або допустиме. Відповідно до санітарних норм оптимальне або допустиме співвідношенняпараметрів відображаєтьсяномограмою (рис. 1). Відповідність метеорологічних умов санітарно-гігієнічним вимогам оцінюється сукупністю сумарної дії на організм людини стану повітряного середовища виходячи з теплового комфорту, який характеризується трьома зонами: зона найкомфортніших відчуттів, зони перегріву та переохолодження.
В умовах виробництва, крім теплоти, в атмосферу приміщень надходять волога (водяна пара), пил, гази та пара шкідливих речовин.
Волога надходить у повітря приміщень від технологічних процесів, пов'язаних з водою (промивання виробів у водяних ваннах, при вологому прибиранні тощо), а також від людей як джерел шкідливостей. Збільшення вологості у приміщеннях приводить до погіршення самопочуття людини.
Гази та пари шкідливих речовин надходять у повітря приміщені, при технологічних процесах, при диханні людини та при випаровуванні з поверхні тіла організму. Фізіологічна дія різних газів та пару залежить від їх токсичності, концентрації у повітрі, а також від часу перебування людини у забрудненій атмосфері. Концентрація шкідливої речовини - це її маса в одиниці об'єму (мг/м ; г/м3 ; кг/м3 ).
Рис.1. Області оптимальних і допустимих параметрів повітря у житлових і громадських будівлях для теплого (Т) та холодного ( X ) періодів року (заштриховано - для допустимих параметрів, не заштриховано - для оптимальних).
До окремої групи шкідливостей відноситься пил, який є матеріальною системою малих частинок твердої чи рідкої речовини. Пил утворюється при помолі, дробленні, стиранні чи механічній обробці поверхонь тощо. За походженням пил буває органічним, неорганічним або змішаним. Запиленість вимірюється масою пилу в одиниці об'єму (мг/м3 ), або числом частинок у 1 м3 повітря.
Параметри зовнішнього повітря для житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщень треба Приймати:
-параметри А - для систем вентиляції в теплий період року;
-параметри Б - для систем вентиляції в холодний період року. Для систем вентиляції, які не використовуються з 13 до 16 години,
Параметри зовнішнього повітря для теплого періоду року допускається приймати нижчими від вказаних.
Параметри,зовнішнього повітря для перехідних умов року необхідно приймати: для систем вентиляції - температуру +8 °С і питому ентальпію +22,5 кДж/кг; для систем вентиляції допускається приймати параметри, які визначаються в межах використання зовнішнього повітря для подачі.
Сукупність температури внутрішнього повітря te , радіаційної температури приміщення tR , відносної вологості повітря фв та рухомості повітря ив , яка забезпечує найкраще самопочуття та найвищу працездатність людини, називається комфортними умовами.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--