Курсовая работа: Вибір і розрахунок технічних параметрів гладкої циліндричної сполуки
Малюнок 2 – Схема розташування полів допусків
Вибираємо нормальну геометричну точність. Для 3-го квалітети ступінь точності форми буде 2. Допуск для калібру пробки становить 1,6 мкм [3, таблиця А.6].
Малюнок 2.1 – Калібр пробка
Визначаємо характеристики робочого прохідного й робочого непрохідного для вала.
Калібр скоба O80m7 (Z1=4, H1=5, Y1=3, Hp=3):
Вибираємо нормальну геометричну точність.
Будуємо схему розташування полів допусків калібру скоби (мал. 2.2).
Малюнок 2.2 – Схема розташування полів допусків
Малюнок 2.3 – калібр скоба
3. Розрахунок підшипникової сполуки 7 – підшипник – корпус і 8 – підшипник – вал
Визначимо розміри кулькового підшипника 7307: d = 35 мм, D = 80 мм, B = 85 мм.
Виходячи з умов роботи вузла можна зробити висновок про те, що характер навантаження зовнішнього кільця місцевий а внутрішнього – коливальний. У загальному машинобудуванні використовуються підшипники 0-го й 6-го класів точності. Виберемо підшипник 0-го класу точності. По [3, таблиці A.9, A.10] вибираємо граничні відхилення зовнішнього кільця Ø80 мм для l0 (0; – 0,013) і внутрішнього кільця Ø35 мм для L0 (0; – 0,012).
При місцевому характері навантаження посадка зовнішнього кільця підшипника з корпусом повинна бути із зазором, вибираємо по [3, таблиця А.11] поле допуску корпуса G7 (+0,040;+0,010), а при циркуляційному характері навантаження сполука внутрішнього кільця підшипника з валом повинне бути з натягом, вибираємо поле допуску вала n6 (+0,033;+0,017).
Визначаємо граничні розміри кілець підшипника й граничні розміри й допуски посадкових поверхонь вала й корпуса:
– зовнішнє кільце підшипника Ø80l0 (0; – 0,013):
– внутрішнє кільце підшипника Ø35L0 (0; – 0,012):