Курсовая работа: Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля

На відміну від більшості інших визначників слова, артикль часто не перекладається на українську мову. Хоча в багатьох випадках його значення може бути переданим іншими лексико-граматичними засобами. У англійській мові перед злічуваними іменниками в однині завжди ставиться неозначений артикль (a sofa, a table, an apple, a mother ) , якщо ж звичайно по змісту не вимагається якогось іншого визначника. Злічуваний іменник в однині в реченні не може вживатися без визначника. А в українській мові слово не вимагає супровідного слова-визначника. Але в багатьох випадках перед українським злічуваним іменником в однині можна по змісту поставити одне з наступних слів: якийсь, який-небудь, один, будь-який, всякий, кожний чи цей, той (одна груша, якесь авто, кожна іграшка ). Зміст речення не змінюється від вживання перелічених вище слів перед іменниками, але їх зміст повністю зрозумілий і без їх наявності. Вживання в українській мові перед іменниками одного з таких слів відповідає в англійській мові вживанню перед іменниками одного з артиклів [ Раєвська Н.М., 1994:84].

Таким чином, хоча в українській мові артиклі відсутні, значення, що передається за допомогою артиклів, в багатьох випадках може бути вираженим за допомогою особливих слів, які можна розглядати як визначники іменника – еквіваленти артикля в українській мові. Різниця між англійською та українською мовами полягає в наступному: в англійській мові вживання артикля обов’язкове, а в українській вживання слів-еквівалентів артикля перед словами не обов’язкове, оскільки як наявність, так і відсутність даних слів не змінює змісту та значення речення [ Драгункин А. Н.,2003:15].

1.4 Функція неозначеного артикля та випадки його вживання

В англійській мові існує два неозначених артикля a/an . Неозначений артикль походить від числівника один (one ). Артикль а вживається перед іменниками, які починаються з приголосної букви: a student (студент), a newspaper (газета), а також з голосних и, у, коли вони вимовляються з приголосним звуком [j]: a union (союз), a yacht (яхта); ап вживається перед іменниками, які починаються з голосної літери: an article (стаття), an anchor (якір), а також з приголосної літери h , якщо вона не вимовляється [ R.Murphy, 2005:214].

Артиклі a/an вживаються:

1. зі злічуваними іменниками в однинині, говорячи про неозначені речі;

It is a teenager novel about American boys.

We saw a speck in the distance. It was a ship .

2. перед злічуваними іменниками однини, які відносяться до групи людей, тварин чи явищ;

Give him an apple and send him away.

A mother knows her children well.

3. вживаються в значенні за, в, з (per) ;

He drives 100 miles per hour.

4.використовуються зі словами, що позначають гроші, частку, вагу, ціле число, ціну, кількість, час, відстань, швидкість, усі хвороби тощо.

He lives at a distance from his work [ Curme G. О., 1999:47].

Головними функціями неозначеного артикля є: класифікація, загальна та числова функції.

Виконуючи функцію класифікації, артикль відносить окремий предмет до класу чи групи йому подібних.

Somewhere a telephone began to ring.

Хоча в більшості випадків він вживається зі злічуваними іменниками, при класифікації бувають випадки вживання з незлічуваними, власними іменниками.

It was a very pale silver moon.

У загальній функції артикль показує, що предмет про який говориться є одним представником з окремого класу.

A library is a collection of books.

Неозначений артикль використовується у приказках та реченнях, що означають загальновідомий факт.

A friend in need is a friend indeed.

An elephant never forgets. [ Долгина Е.А., 2002:59].

Виконуючу числову функцію, неозначений артикль зберігає початкове значення кількісного числівника один (one ). Ця функція артикля відноситься до іменників, що позначають одиниці виміру (час, відстань, довжина, вага тощо). Інколи в даній функції артикль може вказувати на незлічуваний іменник називаючи його як окремий предмет. Усі три головні функції артикля взаємопов’язані, але одна з них домінує над іншими в змісті [Бурлакова И.В., 1995:112 ].

1.5 Функція означеного артикля the та випадки його вживання

Означений артикль походить від вказівного займенника той (that ) і вживається зі злічуваними іменниками як в однині, так і в множині та вказує на те, що особа чи предмет, на який вказує іменник, є індивідуальним чи виділеним із інших предметів чи осіб даного класу. Цей артикль вказує на те, що оратор чи письменник представляє людину, річ чи якесь абстрактне явище, яке вже відоме для слухача чи читача із загальновідомих фактів, чи з ситуації, чи зі змісту. Отже, двома головними функціями означенного артикля є означення та узагальнення [Hawkins J. Н., 2002:172].

Означений артикль вживається в таких випадках:

коли предмет чи особа, згадані вже раніше, знову вживаються;

One day I went for a walk in one of the streets of London. It was a narrow little street into which the sun never came. The street was covered with dirty water and crowds of children were playing in it.