Курсовая работа: Видовий склад та чисельність птахів лісу
У природі тримаються в гущавині чагарників або в кроні дерев. Визначаються за розміром і забарвленням. Самці співають, пісня гучна і мелодійна, трохи нагадує пісню славки чорноголової. Позивний крик — «чак-чак» або «так-так». Живляться переважно дрібними комахами і павучками. Улітку і восени охоче їдять різні ягоди, навіть виноград [2,35].
Прилітають на місця гніздування в кінці квітня — на початку травня. Гнізда у вигляді чаші, пухкі, із стебел трав, вимощені дрібними корінцями і кінським волосом. Птахи будують їх у розвилці гілок кущів або молодих дерев, низько над землею. Яйця білувато-жовті, з темними розмитими і чіткими плямами. Повна кладка з 4—5 яєць, у кінці травня — на початку червня. Насиджують обидва птахи, 12—14 днів. Пташенята вилітають з гнізда на 10—11 день, але ще кілька днів батьки продовжують годувати їх. Відлітають у вересні.
Птахи корисні й декоративні, Потребують охорони.
СЛАВКА СІРА - SYLVIA COMMUNISLATH
Маленькі птахи. Маса до 15 г. Дорослі самці зверху рудуваті або бурувато-сірі. Низ тіла білий, з блідо-рожевим відтінком на грудях.
У самки низ тіла рудувато-бурий; молоді птахи схожі на самок, але зверху рудіші.
Поширені в Європі, Малій і Середній Азії, в лісовій і лісостеповій зонах Сибіру, на схід до Єнісею. Птахи перелітні. Зимують в Африці, Аравії, Індії. В Україні гніздові перелітні птахи всієї території. Гніздяться в чагарникових заростях різного типу.
У природі їх визначають за особливостями поведінки: самець під час співу надуває горло, піднімає пір'я на голові й горлі, іноді злітає вертикально вгору. Голос — хрипле «вед-вед-вед» і шипіння. Пісня — тихе щебетання і гучна кінцівка з кількох складів, де іноді повторюються звуки співу інших птахів. Живляться комахами, павуками. Улітку і восени — ягодами.
Прилітають у квітні. Гнізда — типові кошики з трави, корінців. Будують їх у кущах, іноді в кущиках високих трав. Яйця плямисті, схожі на яйця інших славок. Насиджує самка, 11 днів. Пташенята сидять у гнізді 10—12 днів. Відлітають на зимівлю в кінці серпня — у вересні.
Корисні і декоративні птахи, яких слід охороняти.
СОРОКОПУД-ЖУЛАН - LANIUS COLLURIO L.
Маса до 35 г. У дорослих самців верх голови і шия сірі, спина руда, із сірим відтінком, поперек рудувато-сірий, надхвістя сіре. Лоб і голова з боків чорні. Низ тіла білий, з рожевим відтінком на грудях, череві й боках. У самок верх тіла рудий, зі слабо помітними темними плямами. Низ тіла білуватий, з помітними темними поперечними смугами. Голова бурувато-сіра. Молоді птахи схожі на самку, але на верхній частині тіла і на голові у них темний поперечний візерунок. Темні смуги на нижній частині тіла більш помітні.
Поширені майже по всій Євразії, крім Крайньої Півночі і південних тропічних країн. Птахи перелітні.
Зимують у Східній Африці, Аравії, Південній Азії, Індонезії. На Україні гніздові і перелітні птахи всіх областей [2, 45].
У природі визначаються за характерним зовнішнім виглядом (майже вертикальна постава, довгий хвіст, міцний гачкуватий дзьоб) і яскравим забарвленням. Позивні крики «чак-чак», «чек-чек» або «чекк». Пісня — мелодійне тихе щебетання, в яке вплітаються «ноти», запозичені в інших птахів. Здобич (комах, дрібних ящірок, жабок) часто наколюють на голки рослин «про запас». Живляться переважно комахами.
Прилітають у кінці квітня — на початку травня. Гнізда, найчастіше в густих кущах або на низькому гіллястому деревці, у вигляді глибокої чаші, із стебел трав, гілочок, корінців, іноді вимощене кінським волосом. Яйця різноманітне забарвлені. Найчастіше вони зеленувато-білі або рожевувато-білі, з темними плямками. Повна кладка з 5—7 яєць, у травні — червні. Насиджує переважно самка, 14—15 днів. Пташенята залишають гніздо через 15 днів, але ще не вміють добре літати, і їх близько двох тижнів годують батьки.
Відлітають у вересні. Птахи корисні і декоративні. Потребують охорони.
СОРОКА - РІСА РІСА (L.)
Довгохвості строкаті птахи, розмірами такі, як галка. Маса 230—250 г. У дорослих птахів голова, шия, воло і частина грудей чорні, із зеленуватим металічним блиском. Задня частина грудей, черево, поперек і плечові пера білі. Хвіст довгий, чорний, з металічним блиском. У молодих птахів оперення тьмяне, без блиску. Білі частини оперення з буруватим відтінком.
Поширені майже в усіх країнах північної півкулі, крім Крайньої Півночі і Східного Сибіру. На Україні гніздові осілі птахи всієї території. Улюблені місця — узлісся, молодняки, зарості чагарників по берегах водойм, у ярах, балках, садах, пришляхових і полезахисних смугах. У природі їх визначають завдяки характерним забарвленню, поведінці і зовнішньому вигляду. Голос — гучне стрекотання і дзвінке «чак-чак» [2, 75].
Живляться комахами, зерном, маленькими тваринами, падлом, покидьками. На місцях гніздування з'являються дуже рано, бо зимують у тих самих місцях або поблизу від них. Гнізда у вигляді великих, закритих зверху куль, із сухих палок, будують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. У середині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Повна кладка з 5—7 зеленуватих, з темними плямками яєць, у середині — кінці квітня — на початку травня. Насиджує самка, 17—18 днів. Пташенята залишаються в гнізді 22—24 дні.
Знищуючи шкідливих комах і гризунів, сороки приносять велику користь, але вони іноді руйнують гнізда інших співочих і навіть мисливських птахів. Тому в мисливських господарствах кількість сорок обмежують, руйнуючи гнізда під час їх будування. Але самих птахів слід охороняти і ні в якому разі не знищувати.
ВОРОНА СІРА – CORVUS CORONE L.
Чималі птахи. Маса до 750 г. У дорослих птахів чорні голова, горло, передня частина грудей, крила і хвіст. Решта оперення попелясто-сіра, з чорними рисками. Молоді птахи мають буруватий відтінок.
Поширені майже по всій північній півкулі, крім Крайньої Півночі і частково тропічних країн Азії. В УРСР звичайні, досить численні, місцями осілі, частково кочові птахи всієї території. Тримаються в лісах, лісосмугах степової зони, часто поблизу і в межах населених пунктів.
Голос — хрипле і досить гучне «карр-карр».
Живляться рослинною і тваринною їжею. Поїдають дрібних гризунів, жаб, ящірок, дрібних птахів, пташенят і яйця інших птахів, комах, падло і всякі покидьки, їдять також зерно, горіхи тощо.
Гнізда з уламків гілок мостять на деревах. Повна кладка з 5 зелених, з темними крапками яєць, у кінці березня — до середини квітня. Насиджує переважно самка, 17 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько 35 днів.
Виконуючи санітарні функції і знищуючи гризунів і комах-шкідників, ворони приносять користь. Але водночас вони руйнують гнізда і поїдають яйця і пташенят мисливських і дрібних співочих птахів, молодих зайченят, каченят, тобто завдають шкоди мисливському і лісовому господарству. Отже, кількість ворон, особливо в мисливських господарствах і населених пунктах, слід регулювати. Але в ніякому разі не можна винищувати ворон.