Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці від дня його виявлення. До перших належать правопорушення, які мають разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів i державних цільових фондів тощо), а до триваючих правопорушень податкового законодавства — ті, які здійснюються протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов’язані з обчисленням податків, платежів i внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів).

Відповідно до ст. 253 КпАП, якщо при розгляді справи начальник ДПІ чи його заступник дійде висновку, що в порушенні податкового законодавства чи в порушенні громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення законодавством передбачено кримінальну відповідальність, то матеріали за такими порушеннями передаються прокурору чи органу попереднього слідства або дізнання.

Кримінальна відповідальність.

Кримінальній відповідальності i покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами.

Статтями 8 i 10 Закону України від 24.12.93 р. № 3813-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові органи уповноважені передавати відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції, а також направляти матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю при виявленні порушень, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, які створюють умови для такої діяльності.

За злочинні правопорушення при здійсненні підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів Кримінальним кодексом України передбачено такі види кримінальної відповідальності.

За заняття видами підприємницької діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, передбачено покарання штрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна чи без такої (ст. 148).

Ті ж дії, якщо вони завдали істотної шкоди інтересам держави, інших юридичних або фізичних осіб, а також якщо вони вчинені особою, раніше судимою за заняття забороненими видами підприємницької діяльності, караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, з конфіскацією майна.

Караються штрафом до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років особи за заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено законодавством, якщо ці дії вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення (ст. 148).

Здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) без наміру здійснювати статутну діяльність, якщо це завдало матеріальної шкоди державі, банку, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам, карається штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди державі, банку, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, з конфіскацією майна чи без такої (ст. 148).

Статтею 148 Кримінального кодексу України передбачено міру покарання за шахрайство з фінансовими ресурсами.

Надання громадянином — підприємцем або засновником чи власником суб’єкта підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб’єкта підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації державним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг по податках за відсутності ознак розкрадання карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років з конфіскацією майна.

Статтею 148 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, якщо ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. При цьому під значним розміром коштів розуміються суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які у сто разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які у двісті п’ятдесят разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які в тисячу разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятдесят разів i більше перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць.

Фінансова відповідальність

Несплата або неповна сплата суб’єктами підприємницької діяльності або громадянами податків, зборів, інших обов’язкових платежів тягне за собою відповідальність за порушення податкового законодавства, навіть у тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.

Порядок накладання фінансових санкцій регулюється законами України та Указами Президента України, а також Інструкцією про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ГДПІ України від 20.04.95 р. № 28 та зареєстрованою в Мін’юсті України 06.05.95 р. за № 127/663.

Застосування фінансових санкцій передбачено i Указом Президента України від 07.08.98 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні».

У разі коли особа, зобов’язана зареєструватися як платник податку, не здійснює таку реєстрацію протягом термінів, визначених законодавством, орган державної податкової служби застосовує такі санкції:

якщо така особа не здійснила оподатковуваних операцій після закінчення граничного терміну, встановленого для реєстрації особи як платника ПДВ, — штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

у разі здійснення такою особою після закінчення граничного строку, встановленого для реєстрації її як платника ПДВ, оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) без нарахування ПДВ, — штраф у розмірі ПДВ, нарахованого на загальну суму такого продажу, але не менш як двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат такого платника податку або підлягає амортизації, а в разі здійснення продажу таких товарів (робіт, послуг) з оплатою готівкою або кредитними дебетовими картками — додатково фінансові санкції, передбачені законодавством за порушення правил здійснення та обліку результатів такого готівкового продажу;

у разі здійснення такою особою після закінчення граничного терміну, встановленого для реєстрації особи як платника ПДВ, оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з нарахуванням ПДВ з видачею фіктивної податкової накладної, чека або іншого товаросупроводжувального документа, в якому виділяється сума ПДВ, або без такої видачі, без внесення суми податку до бюджету — штраф у розмірі подвійної суми отриманого ПДВ, але не менш як одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат такого платника податку або підлягає амортизації. Крім того, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до прокурора з поданням про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб такого платника податку у зв’язку з їх ухиленням від оподаткування.

Факти порушень податкового законодавства службова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчими актами й зазначенням конкретних їх пунктів i статей.

Керівники й відповідні службові особи підприємств, установ, організацій i громадяни під час перевірки, що провадиться органами державної податкової служби, зобов’язані надати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, підписати акт про проведення перевірки i виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов’язкові платежі до бюджетів i внески до державних цільових фондів.

Рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) за встановленою формою у двох примірниках не пізніше ніж через десять днів з дня складання акта перевірки.

Оскарження рішень органів державної податкової служби здійснюються у встановленому законом порядку.

Висновки