Курсовая работа: Використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів на уроках біології у 8 класі

• за складом об'єктів – матеріальні (приміщення, устаткування, меблі, комп'ютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);

• за джерелами появи – штучні (прилади, картини, підручники) та природні (натуральні об'єкти, препарати, гербарії);

• за складністю – прості (колекції, моделі, карти) та складні (відеомагнітофони, комп'ютерні мережі);

• за способом використання – динамічні (кіно-, відеофільми) та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);

• за особливостями будови – плоскі (таблиці, карти), об'ємні (муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);

• за характером дії – візуальні (натуральні об'єкти, демонстраційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);

• за носієм інформації – паперові (підручники, картотеки), магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й ресурси);

• за рівнями змісту освіти – на рівні уроку (дидактичний матеріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу навчання (навчальні кабінети);

• за технологічною прогресивністю – традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, комп'ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспективні (веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі) тощо. Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С.Г. Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:

1) натуральні об'єкти (оригінали);

2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів);

3) письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, фраз;

4) технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної в інших засобах.

Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час формування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдосконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.

Беручи за основу загальну класифікацію С.Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

І. Натуральні об'єкти:

предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);

натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навчального обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо) [11].

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

• об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);

• площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, картини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);

• знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);

• аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-, кіно – та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);

• віртуальні засоби (мультимедійні програми). III. Технічні засоби:

• передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка й демон-страційно-моделювальне програмне забезпечення);

контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна комп'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення);

• навчання й самонавчання (комп'ютерні навчальні програми – лінійні, розгалужені, комбіновані);

• допоміжні (дошки – традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі – рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, принтери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо);