Курсовая работа: Використання технічних засобів навчання на уроках природознавства
Технічні засоби навчання підвищують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу тільки в тому випадку, якщо вони методично грамотно застосовуються, тобто вчитель, вихователь добре собі уявляють і розуміють психологічні основи їхнього застосування [13; 8, 133].
Неправильне використання ТЗН виникає, насамперед, через незнання або зневагу психологічними особливостями їхнього застосування. Г.М. Коджаспірова та К.В. Петров виділяють такі типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування ТЗН:
а) недостатня методична підготовленість учителя;
б) неправильне визначення дидактичної ролі й місця аудіовізуальних засобів на уроках, невідповідність їх виразних можливостей дидактичної значимості;
в) безплановість, випадковість їх застосування;
г) перевантаженість уроку демонстрацією (прослуховуванням), перетворення його в зорово-звукову, літературно-музичну композицію.
На такому уроці, по суті, відсутня навчально-виховна робота вчителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйняття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час [8, 54].
Ефективність використання ТЗН Г.М. Коджаспірова та К.В. Петров визначають трьома взаємозалежними аспектами її забезпечення: технічним, методичним та організаційним. «Технічне забезпечення являє собою адаптацію, удосконалення і розробку ТЗН ,що використовуються задля передачі інформації учням, зворотного зв'язку від учнів до викладача, контролю знань, організації самостійних занять, обробки та документування інформації. Але навіть надсучасні ТЗН не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використовуватися невміло, без необхідної методичної підготовки й розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням галузей їх застосування, тобто методично неграмотно. Організаційне забезпечення ТЗН в освітніх установах має велике значення - їх обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування» [8, 14].
Разом з тим сучасний рівень розвитку інформаційних технологій припускає зсув акценту з вивчення вчителем аналогових ТЗН на вивчення цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп'ютерних) засобів навчання. Оскільки «сучасний комп'ютер у сполученні з мультимедійною проекційною апаратурою в принципі може замінити практично майже всі традиційні ТЗН.» [8, 89;15].
Однак «за будь-якого ступеня технізації навчального процесу провідна й вирішальна роль належить викладачеві, а ТЗН, навіть у найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічником. Найвищий рівень технізації навчально-виховного процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання й виховання особистісних якостей учнів» (Г.М. Коджаспірова, К.В. Петров) [8, 15].
Про це ж пише й Г.І. Хозяїнов - «незважаючи на широку область застосування й розмаїтість функцій, які виконують ТЗН, вони не можуть замінити викладача. Він завжди буде центральною фігурою педагогічного процесу. ТЗН не підмінюють, а розширюють його можливості. Вони - один із засобів навчання, педагогічний інструмент у руках викладача, яким він муситьуміти користуватися, спираючись на вихідні положення, що лежать в основі їх застосування» [13, 135]. Автор визначає такі особливості використання ТЗН:
а) застосування ТЗН має бути мотивованим та методично обґрунтованим. Використанням будь якого ТЗН можна вважати доцільним лише тоді, коли не може бути досягнута однакова педагогічна ефективність за допомогою інших, більш доступних засобів навчання;
б) у кожному конкретному випадку маєбути визначена мета застосування: - мета застосування може бути як загального характеру (інформаційно-пізнавальна або психолого-педагогічна), так і дидактична (найближчі дидактичні цілі навчання); функціональна визначеність вимагає чіткого виявлення функцій, що можуть виконувати ТЗН в тому або іншому випадку;
в) ТЗН маютьорганічно вписуватися в систему побудови навчального заняття, тому необхідно врахувати їх вплив на його структуру, методику викладання навчального матеріалу тощо.; варто чітко визначити їх місце на занятті, продумати можливість органічного включення в діяльність як викладача, так і учнів;
г) епізодичне використання ТЗН, як правило, не дає потрібного результату, тому має бути розроблена цілісна система їхнього застосування. [13, 134-136].
Таким чином, технічні засоби навчанні є невід'ємним і значним компонентом сучасної методичної системи й, відповідно, є одним із найважливіших елементів навчально-педагогічного процесу.
У ході дослідження було розроблено систему впровадження технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальний процес в середній школі. що передбачає реалізацію таких етапів:
1. Виявлення у викладача бажання та здатності до застосування технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальний процес в середній школі.
2. Вивчення вчителем як аналогових, так і цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп'ютерних) засобів навчання. При цьому необхідно не тільки знайомити педагога з ТЗН та методикою їх використання на заняттях, але й активно давати різноманітні практичні завдання за їхнім застосуванням. Інакше кажучи, навчання учителів методиці використання ТЗН має бути розширене і виходити за рамки існуючого спеціалізованого курсу, реалізуватися в рамках вивчення інших напрямків їхньої підготовки та перепідготовки вчителя.
3. Побудова системи навчання викладачів та вчителів оволодінню не тільки цифровою технікою, але й комп'ютерними програмами і технологіями створення навчальних комп'ютерних (мультимедійних) продуктів.
4. Конкретизація змісту освіти щодо спрямованості на формування високих інтелектуальних та морально-вольових якостей учнів, способу його передачі змісту та організації його засвоєння .
5. Застосування методів і засобів формування, самоконтролю та самооцінки набуття учнями знань, умінь.
6. Аналіз отриманих результатів (у випадку негативних результатів - пошук способів їхнього усунення).
7. Подальший розвиток підготовки та перепідготовки вчителя щодо застосування технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальному процесі, їх вдосконалення.
Таким чином, впровадження та застосування технічних засобів навчання і комп’ютерних технологій в навчальний процес в середній школі-важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє вчителю отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати учнів до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі морально-вольові та ділові якості. А кожному учню, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну підготовку до моменту випуску зі школи.
Отже, виконання зазначених завдань сприятиме вдосконаленню навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах , якісної організації навчального процесу та формування в учнів високих морально-вольових та особистісних якостей.
1.4 Застосування технік інтерактивного навчання на уроках природознавства
Незважаючи на достатню кількість електронних засобів навчання (у реєстрі ЕЗНП (електронні засоби навчального призначення) МОН України сьогодні близько 150 програмних засобів навчання, що мають гриф МОН.
Але готові електронні засоби навчального призначення не завжди задовольняють вимоги конкретного вчителя. І не тому, що ці засоби не якісні, а тому, що специфіка кожної навчальної групи, індивідуальності кожного учні вимагають адаптування навчального процесу. Таке адаптування може бути здійснене шляхом педагогічно доцільного застосування ЕЗНП. На мою думку, ніякі існуючі навчальні чи прикладні програми, навіть створені програми на замовлення не зможуть задовольнити потреби творчо працюючого викладача. Саме тому необхідно кожному самостійно вчитись адаптувати засоби навчання до своїх потреб, розробляти та створювати їх змістове наповнення.
Педагогічно доцільне, дидактично обґрунтоване застосування сучасних засобів навчання можливе тільки тоді, коли учитель, викладач знає особливості засобу навчання, вміє, має навички управління цим засобом.