Курсовая работа: Вікова періодизація дітей для занять футболом
Віковий період (7-10 років) пов'язаний із значними змінами в житті дитини: починаються регулярні заняття в школі, заняття в спортивних секціях, у зв'язку з чим зростає розумове і фізичне навантаження. Для організму в цьому віці характерна низька працездатність, швидка стомлюваність, оскільки ще не досягнута гармонія в розвитку і функціонуванні всіх систем. Тому фізичне навантаження без врахування вікових особливостей організму може привести до функціональних порушень.
У молодшому шкільному віці за морфо-функціональним показниками дівчатка і хлопчики не мають істотних відмінностей. У цьому віці відбувається активне вдосконалення центральної нервової системи. Маса головного мозку складає 75-80% від маси мозку дорослої людини. Найінтенсивніше у функціональному плані розвивається кірковий апарат регуляції рухів. Завершується формування функцій мозочка, що бере активну участь в координації рухів. Ці особливості центральної нервової системи служать основою ефективного освоєння нових рухів.
Вища нервова діяльність у дітей цього віку має свої особливості, які пов'язані із змінами властивостей нервових процесів і, зокрема, з підвищенням їх сили і рухливості, що забезпечує швидше і міцне утворення умовно-рефлекторних зв'язків в тому числі і освоєння нових рухів.
Збільшення довжини тіла відбувається нерівномірно. У 7 років довжина тіла збільшується за рік на 7-10 см, а потім темпи зростання знижуються і довжина тіла (з 8 до 10 років) за рік збільшується на 3-4 см переважно за рахунок довжини ніг.
На біологічний чинник зміни довжини тіла значно впливає соціальний і, зокрема, заняття спортом. Так довжина тіла у юних футболістів 8-ми років за рік занять футболом збільшується на 7,2 см, в 9-ти літніх — на 5,5 см, в 10-ти літніх — на 10,3 см (табл.1...3).
Фізичні вправи і особливо стрибки стимулюють точки зростання.
Продовжується окостеніння скелета, яке відбувається нерівномірно. Зв'язковий апарат ще недостатньо укріплений, гнучкий, суглоби володіють великою рухливістю.
У молодшому шкільному віці остаточно формуються основні кривизни хребта: шийний і поперековий лордоз, грудний кіфоз. Вигини хребта підтримуються не лише напругою м'язів, але і вдосконаленням хрящових і кісткових елементів, а оскільки ці елементи ще остаточно не сформовані, то можуть виникати різноманітні порушення постави, викривлення хребта і деформація грудної клітки. Останнє вимагає постійної корекції постави за допомогою фізичних вправ.
Хребетний стовп володіє великою рухливістю і особливо у дітей до 8-9 років. Внаслідок того, що кістки містять велику кількість хрящової тканини, а суглоби дуже рухливі, у дітей цього віку є всі передумови для ефективного розвитку гнучкості, рухової якості, важливої при заняттях футболом.
Особливості формування скелета і, зокрема, неповне окостеніння і зрощення кісток повинні обов'язково братися до уваги при тренувальних заняттях. Слід пам'ятати, що різкі поштовхи під час переміщення, при стрибках, нерівномірне навантаження на ліву і праву ногу можуть викликати зсув кісток тазу і нерівномірне їх зрощення, а надмірні навантаження на нижні кінцівки — привести до плоскостопості. Фізичні навантаження необхідно давати з обережністю, уникати стомлення, яке може загальмувати зростання тіла в довжину.
Таблиця 1.1 Динаміка фізичного розвитку футболістів 8 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | у %% До вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Довжина тіла, см | 133,1 | 136,68 | 102,0 | 140,3 | 105,4 |
| Маса тіла, кг | 28,6 | 31,0 | 108,6 | 32,7 | 114,3 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 214,4 | 226,9 | 105,8 | 233,1 | 108,7 |
| ЖЄЛ, мл | 1916 | 2053 | 103,5 | 2173 | 113,4 |
| Життєвий індекс, млкг | 64,2 | 66,47 | 103,5 | 71,8 | 111,8 |
| Сила кисті, кг | 15,1 | 16,53 | 109,4 | 18,3 | 121,2 |
| Обхват грудної клітки, см | 63,9 | 64,89 | 101,6 | 65,84 | 103,0 |
| Обхват стегна, см | 39,4 | 41,68 | 105,8 | 41,69 | 105,69 |
| Довжина руки, см | 59,80 | 60,68 | 101,4 | 62,0 | 105,6 |
| Довжина стопи, см | 21,94 | 22,26 | 104,45 | 22,94 | 104,5 |
Таблиця 1.2 Динаміка фізичного розвитку футболістів 9 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Довжина тіла, см | 139,0 | 139,2 | 100,1 | 144,5 | 103,9 |
| Маса тіла, кг | 32,0 | 32,17 | 100,3 | 36,0 | 112,5 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 230,2 | 231,1 | 100,4 | 249,1 | 108,2 |
| ЖЕЛ, мл | 2050 | 2166 | 105,6 | 2477 | 120,8 |
| Життєвий індекс, мл-кг | 64,0 | 67,4 | 105,3 | 70,8 | 121,6 |
| Сила кисті, кг | 18,2 | 19,2 | 105,5 | 23,7 | 130,2 |
| Обхват грудної клітки, см | 64,8 | 65,7 | 101,3 | 68,1 | 105,1 |
| Коло стегна, см | 39,7 | 39,7 | 0 | 41,8 | 105,2 |
| Довжина руки, см | 60,7 | 61,28 | 100,9 | 62,5 | 102,9 |
| Довжина стопи, см | 22,0 | 22,7 | 103 | 23,4 | 106,2 |
Таблиця 1.3 Динаміка фізичного розвитку футболістів 10 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| травень | листопад | ||||
| жовтень | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% До вихідних даних | |
| Довжина тіла, см | 142,4 | 147,7 | 103,7 | 152,7 | 107,2 |
| Маса тіла, кг | 33,97 | 37,62 | 111,6 | 42,0 | 123,6 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 237,6 | 251,6 | 106,2 | 275,0 | 115,3 |
| ЖЄЛ, мл | 2157 | 2646 | 122,6 | 3000 | 139,0 |
| Життєвий індекс, мл-кг | 64,2 | 70,9 | 110,4 | 71,3 | 137,5 |
| Сила кисті, кг | 19,42 | 22,1 | 113,9 | 24,2 | 124,6 |
Таблиця 1.4 Час обстеження
| Досліджувані показники і їх розмірність | жовтень | травень | листопад | ||
| У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Коло грудної клітки, см | 68,0 | 71,5 | 105,1 | 72,9 | 107,2 |
| Коло стегна, см | 42,0 | 43,1 | 102,4 | 44,5 | 105,9 |
| Довжина руки, см | 63,8 | 65,6 | 102,9 | 67,2 | 105,6 |
| Довжина стопи, см | 23,90 | 23,97 | 100,1 | 24,9 | 104,1 |
У дітей цього віку особливо інтенсивно зростають і функціонально розвиваються м'язи. Інтенсивніше розвиваються м'язи, що забезпечують вертикальне положення тіла і рух пальців рук і ніг. Глибокі м'язи спини і черевного преса розвинені відносно слабо, помітно збільшуються м'язи-розгиначі тулуба, гомілки.
М'язово-сухожильні співвідношення змінюються у бік нарощування сухожильного апарату, покращується прикріплення м'язів до кісток.
М'язи дітей коротші в порівнянні з м'язами дорослих, мають менший діаметр перетину, вони невеликого об'єму і тому в них швидко настає стомлення, якому сприяє недосконалість координаційного апарату. В той же час стомлені м'язи дітей при відпочинку швидше відновлюють первинну працездатність, оскільки знаходяться в кращих умовах кровопостачання.
Абсолютна маса тіла у юних футболістів складає: в 8-річних на початку занять футболом 28,6 кг, в 9-річних — 32,0 кг, в 10-річних — 33,97 кг, а річний приріст відповідно рівний 4,0 кг в 8-річних, 4 кг в 9-річних і 8 кг в 10-річних (таблиця. 1-3).
Маса м'язів у 7-річних футболістів складає 25% мас тіла, в 8-річних — 27% і 9-10-річних 30% (в дорослих осіб — 40%).
У 10-річних футболістів збільшення маси тіла випереджає зростання тіла в довжину, про що свідчить масо-ростовий показник, який до кінця року у 10-річних спортсменів збільшився на 24,5% по відношенню до даних початку року.
Показники функціональної зрілості нервово-м’язового апарату вже до 8 - 10 років наближаються до рівня дорослих, про що можна судити за часом рухової реакції. Величина сили м'язів на 1 кг маси тіла у дітей також близька до дорослих. Розвиток сили м’язів-згиначів випереджає розвиток м'язів розгиначів. Тому при заняттях необхідно додатково використовувати ті вправи, які локально впливають на розвиток м'язів розгиначів.
Інші показники фізичного розвитку юних футболістів також зазнають певних змін, найбільші з яких відносяться до сили м'язів. Так, сила кисті у 8-річних футболістів за рік початкової підготовки збільшується на 21,2% (з 15,1 кг до 18,3 кг), в 9-річних — на 130,2% (з 18,2 кг до 23,7 кг) і в 10-річних на 24,6% (з 19,42 кг до 24,2 кг).
Змінюються розміри обхватів тіла.
Коло грудної клітки (ОГК) збільшується у 8-річних футболістів з 63,9 см до 65,84 см або на 1,94 см, в 9-річних на 3,3 см (до кінця року ОГК складає 68,1 см) і в 10-річних — на 4,9 см, складаючи до кінця року 72,9 див.
Коло стегна у 8-річних дітей на початку занять футболом рівне 39,4 см, до кінця року — 41,6 см (збільшення склало 2,2 см) в 9-річних ці зміни складали також 2,1 см (з 39,7 см до 41,8 см) і в 10-річних — 2,5 см (з 42,0 см до 44,5 см). Довжина руки за рік занять футболом збільшилась в 8-річних — на 2,2 см, в 9-річних — на 1,8 см, в 10-річних — на 3,4 див. Довжина стопи в досліджуваних вікових груп на початку занять футболом відповідно змінилася на 1,0 см (в 8-річних), 1,4 см (9-річних) і в 10-річних на 1 см (з 23,9 см до 24,9 см) (таблиці 1-3).
Вікові зміни системи кровообігу в цьому періоді характеризуються нерівномірністю: відносно повільнішими темпами збільшення об'єму серця в порівнянні з сумарним просвітом судин. Маса серця у хлопчиків в 7-8 років складає 96 г, а в 9-10 років — 111 г, що в два з половиною рази менше, ніж у дорослих.
З віком поступово сповільнюється частота сердечних скорочувань: а 7-8 років вона рівна, в середньому, 90 ударів в хвилину, в 9-10 років — 86 ударів в хвилину, в 11-12 років — 82 ударів в 1 хвилину (таблиця. 4).
Таблиця 1.5 Показники серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку
| Показники серцево-судинної системи | Вік, роки | |
| 7-8 | 9-10 | |
| ЧСС, уд-мин | 90 | 86 |
| СІК. мл | 24 | 29 |
| МОКНУВ, л | 2,16 | 2,49 |
| Вага серця, гмин | 96 | 111 |
| Загальний об'єм серця, мл | 110 | 120 |
| Арт. тиск, мм рт.ст. | 105/50 | 106/49 |
З віком збільшується дія на серце блукаючого нерва, але переважаючий вплив залишається за симпатичною іннервацією через що навіть при невеликих навантаженнях частота сердечних скорочень у дітей збільшується більшою мірою, чим у дорослих і може досягати 200-220 ударів в хвилину.