Курсовая работа: Вікова періодизація дітей для занять футболом

Вступ

Розділ 1. Особливості розвитку організму дітей що спеціалізуються у футболі

1.1 Морфо-функціональна характеристика організму дітей та підлітків в зв’язку з ціленаправленим розвитком моторики

1.2 Морфо-функціональні особливості організму дітей молодшого шкільного віку та їх облік при організації тренувального процесу

1.3 Морфо-функціональні особливості організму підлітків та їх облік в тренувальному процесі

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність . Футбол – це завжди таємниця, завжди загадка, ніколи не можна сказати, як складеться той або інший матч, хто вийде переможцем у тих або інших турнірах. Інтерес до футболу з кожним роком зростає не тільки серед хлопчиків, але і серед дівчат, по масовості і популярності він випереджає багато видів спорту.

У футболі є ще одна цінна якість – він універсальний. Так, систематичні заняття футболом школярів роблять на організм усебічний вплив, підвищують загальний рівень рухової активності, удосконалюють функціональну діяльність організму, забезпечуючи правильний фізичний розвиток.

У молодшому шкільному віці добре диференціюються м'язові відчуття і окремі складні координаційні рухи при навчанні техніці і в ігрових вправах, які більш доступні , ніж в старшому віці. В 14-15 років здібність до оволодіння складною координацією рухів стає гірше, ніж у підлітків в 12-13 років. Тому , в період з 7 до 12 років 50% вправ повинні бути на спритність, гнучкість, координацію рухів: естафети, рухомі і спортивні ігри з елементами футболу . Важливим показником рухових здібностей школярів є моторна адаптація, тобто уміння пристосовувати структуру освоєних технічних прийомів і дій в поєднанні з різними умовами в грі.

При проведенні уроків футболу в тижневому розкладі школи і на заняттях після уроків найвищі вимоги пред'являються до функціональних можливостей організму. Дитячий організм володіє цілком сформованими фізіологічними механізмами адаптації, як до змінних умов зовнішнього середовища, так і до фізичних навантажень, які сприятливо позначаються на нормальному розвитку всіх систем і адаптації серцево-судинної і дихальної систем організму під час тренувань. Розробки російських і зарубіжних вчених виявили важливі закономірності в зміні адаптивних можливостей дітей шкільного віку до тривалої малоінтенсивної роботи. Вони пов'язані в першу чергу з вдосконаленням апаратів дихання і кровообігу, а також із специфічними біохімічними змінами в клітинному обміні, що приводить до збільшення потреби кисню, що супроводжується відповідними змінами в кровообігу і диханні, які дозволяють кисню з більшою швидкістю транспортуватися від легенів до тканин.

Загальна фізична підготовка , спеціальна фізична підготовка , техніко-тактична підготовка вимагають напруженої м'язової роботи і пред'являють високі вимоги до систем дихання і кровообігу. Серце раніше, ніж м'язи, досягає меж працездатності, тобто саме межі його функціональних можливостей визначають здібність вчитися до перенесення фізичного навантаження у навчально-тренувальному уроці, тому рівень серцевої продуктивності має важливе значення в забезпеченні енергетичних потреб організму, пов'язаних з м'язовою роботою.

Метою даної роботи було розкрити вплив вікової періодизації дітей на заняття футболом.

Об’єкт дослідження – морфо-функціональний розвиток дітей що займаються футболом.

Предмет дослідження – вікова періодизація на заняттях футболом.

Завдання :

1. Дослідити морфо-функціональні характеристики організму дітей та підлітків в зв’язку з ціленаправленим розвитком моторики.

2. Проаналізувати морфо-функціональні особливості організму дітей молодшого шкільного віку та їх облік при організації тренувального процесу.

3. Виявити морфо-функціональні особливості організму підлітків та їх облік в тренувальному процесі.

РОЗДІЛ 1. Особливості розвитку організму дітей що спеціалізуються у футболі

1.1 Морфо-функціональна характеристика організму дітей, підлітків і юнаків у зв'язку з цілеспрямованим розвитком моторики

Правильно організований процес спортивного тренування буде успішний лише в тому випадку, якщо він враховує біологічні закономірності зростання і розвитку організму тих, що займаються.

Для розвитку рухових здібностей дітей необхідна спеціальна морфологічна зрілість організму і відповідний функціональний фундамент. Невідповідність вживаних засобів і методів фізичної підготовки фактичному рівню розвитку організму можуть бути дуже важкими для одних дітей і дуже легкими для інших, а тому не матимуть тренуючого ефекту. Тому тренерові необхідно знати і враховувати загальні закономірності розвитку організму.

Однією з них є нерівномірність (циклічність) розвитку, яка полягає в тому, що періоди посиленого зростання, енергії, що поєднуються із значною витратою, посиленням змінних процесів, змінилися періодами уповільненого зростання, що супроводжується найбільшим накопиченням маси і переважанням процесів диференціювання (функціональній спеціалізації) тканин.

Другою закономірністю розвитку організму дітей є гетерохронність (неодночасність) розвитку. Різні органи і системи формуються у дітей в різний час. Отже, в кожному віковому періоді можуть бути морфологічно і функціонально доспілими одні органи і фізіологічні системи і не доспілими інші, що і обумовлює найбільш сприятливі (сенситивні) періоди життя для оптимального розвитку певних рухових якостей, сприйняття різних видів інформації.

Слід також враховувати факт індивідуальних відхилень в розвитку організму. Встановлено, що певна частина дітей має прискорені, інша — сповільнені темпи розвитку організму. Інакше, діти одного хронологічного віку відносяться до різному біологічному віку і по-різному реагують на спортивну діяльність, неоднаково піддаються педагогічні дії. Ця обставина передбачає індивідуальний підхід до навчання і тренування.

У циклі розвитку організму можна виділити окремі вікові етапи, які характеризуються відносно однозначними морфологічними, функціональними і психологічними особливостями, у зв'язку з чим виникла вікова періодизація.

Існує як біологічна зростаюча періодизація, так і педагогічна. Остання передбачає такі вікові періоди: молодший шкільний вік (7-10 років), середній шкільний вік або підлітковий (11-16 років хлопчики і 11-15 дівчатка) і юнацький — після 17 років хлопчики і після 16 — дівчатка.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--