Курсовая работа: Визначення статі молодняка птиці
– розкриття його клоаки;
– огляд клоаки й визначення статі курчати;
– розміщення півника і курочки у різні ящики.
Всі ці рухи рук досвідчений оператор виконує із вправністю, швидко й акуратно, витрачаючи на процес визначення статі одного курчати не більше 3-х секунд. Головна вимога до оператора при визначенні статі – не травмувати курчат! При цьому, з молодняком варто поводитись обережно, щоб уникнути вивихів ножних суглобів, травмування слизуватої оболонки клоаки й розривів неміцної оболонки жовточного міхура внаслідок надмірного здавлювання черевця курчат.
Зупинимося докладніше на техніці визначення статі курчат японським методом. Ключові моменти цієї процедури відображені на рис. 8–11. Сортувальник витягує курча з ящика лівою рукою і захоплює його пальцями так, щоб спинка пташеняти не торкалася долоні, а його голівка була спрямована до мізинця. Одночасно із цим оператор оцінює кондиційність курчат й, якщо потрібно – робить бракування й розміщення слабких і нетипових особин в окремий ящик.
Для видалення вмісту прямої кишки необхідно піднести курча до кюветі для збору посліду й трьома пальцями (великим, вказівним й середнім) тієї ж лівої руки обережно здавити пташеня з боків в області черевця (рис. 8). Струмок рідкого калу при цьому направляється в кювету. Якщо клоака залишається при цьому вологою та забрудненою, її варто осушити ватяним або марлевим тампоном.
Далі, фіксують курча в лівій руці при участю всіх п’яти пальців. Із цієї метою курча перевертають долілиць головою, а потім, захопивши пальцями правої руки його ніжки, затискають їх між вказівним і середнім пальцями лівої руки. При цьому шия пташеняти також злегка затиснута між мізинцем і підмізинним пальцями тієї ж лівої руки, а великий палець може підтримувати спинку курчати. Під час фіксації не слід сильно здавлювати пташеня, оскільки больовий стрес зробить його неспокійним, а це, у свою чергу утруднить огляд клоаки.
Уміле розкриття клоаки курчати – це завжди вирішальний момент при визначенні його статі. Відпрацьовування цієї операції потребує від оператора зосередженості й обережності. Як правило, досвідчені сортувальники починають розкривати клоаку пташеняти великим і вказівним пальцями правої руки, які розташовуються по краях (із протилежних сторін) клоаки. Для того, щоб нижня частина клоаки, на якій розташований статевий горбок самців, випнулася назовні, треба легким рухом позначених вище пальців зробити розтягання клоаки з одночасним натисненням даної ділянки убік живота курчат. Зафіксувавши клоаку курчат у випнутому положенні, треба краєм нігтьової пластинки великого пальця вже лівої руки обережно вивернути назовні внутрішню стінку клоаки з боку черевця курчати. На слизуватій поверхні цього відділу клоаки (вентральний відділ) у півників буде розташований статевий горбок, якого, як правило, немає у курочок.
Після огляду клоаки й розпізнавання образу самця або самки курчати надають статеву приналежність (півник або курочка) і поміщають його у відповідну тару. Як правило, на огляд клоаки курчат професіонали й початківці сортувальники витрачають приблизно однаковий час, а от підготовчі й завершальні рухи у майстрів проходять швидше.
Описані вище прийоми вентсексингу не є строгим стандартом і можуть бути змінені в деталях з урахуванням психофізичних особливостей і майстерності людини, що визначає стать курчат. Так, наприклад, деякі оператори-правши фіксують курчат в правій, а не в лівій руці. Досвідчені сортувальники, які розпізнають статевий горбок у півників з першого погляду, можуть не фіксувати ніжки пташеня, беручи для дослідження відразу двох курчат. Деякі оператори розкривають клоаку курчат тільки двома великими пальцями або одного великим і двома вказівними пальцями одночасно.
Останнім часом у Японії застосовується оновлений варіант клоакального методу, при якому оператор тримає курча в лівій руці спинкою догори. Зафіксувавши в такому положенні курча, вказівним пальцем правої руки він проводить вертикально зверху долілиць по клоаковому отвору, в результаті чого клоака розкривається й у її нижній частині стає видимим статевий горбок. Цей прийом дозволяє сортувальникові з багаторічним досвідом домагатися найкращих результатів точності сортування курчат за статтю (98–100%) при найвищій продуктивності праці (більше 1000 голів у годину).
Таким чином, існує кілька варіантів фіксації курчат й розкриття його клоаки. Кожний птахівник, що навчається вентсексингу, повинен сам вибрати для себе найбільш прийнятну техніку визначення статі. Не так важливо, який варіант сексування молодняку буде обраний. Головне, щоб було виконане основне завдання – правильно визначена його стать. При цьому важливо, щоб молодняк був мінімально стресований і не травмований. Потрібно постійно пам’ятати, що після вилуплення тканини курчат дуже м’які, а пупочний отвір ще повністю не зарубцювався. Тому при сексуванні курчат поводитись з ними треба дуже обережно.
Оскільки японський метод може сприяти перезараженню молодняку збудниками кишкових інфекційних захворювань (пуллороз, колібактеріоз, нейссеріоз, сальмонельоз та ін.), то операторові доцільно періодично, через кожні 10–20 маніпуляцій (визначень статі) дезінфікувати пальці рук у дезрозчині. Із цією метою пальці можна опускати у ванночку з 75%-ним розчином етилового спирту або ж обтирати їх марлевою серветкою, змоченої в цьому ж розчині.
Різновиди статевих горбків у курчат. Форма статевих горбків у добових півників і курочок сильно варіює, тому операторам необхідно придбати великий досвід, щоб безпомилково визначати стать курчат. Приблизно у 70% добових самців зустрічається типовий статевий горбок, що схожий на півсферу діаметром близько 1 мм. Іноді зустрічаються півники з дуже маленьким статевим горбком, або з горбком, роздвоєним по середині або маючим серцеподібну форму. У більшості півників статевий горбок пружний й гладкий, блискучий, червонуватого кольору. Від нього відходять уліво й вправо по одній рожевій шкірній складці, які відділені від горбка помітним поглибленням у його основі. Оскільки горбок є щільним утворенням, то при натисненні на нього пальцем він не зникає.
Типовий вид зовнішніх статевих ознак добової курочки – наявність на стінці клоаки рожевих складок і відсутність між ними горбка (55–60% курочок). Однак, не рідко зустрічаються курочки з невеликим гострим або плоским горбком рожевого кольору. При розтягуванні клоаки або натисканні на горбок жіночого типу він зникає, що є додатковою діагностичною ознакою жіночої статі.
Варіації статевого горбка у півників:
а – збільшений куполоподібний статевий горбок (4–6%);
b – типовий куполоподібний горбок (65–75%);
c – маленький куполоподібний статевий горбок (8–15%), що може бути не помічений при швидкому огляді й прийнятий за жіночій тип;
d і d1 – серцеподібний горбок одного типу, що міняє свою форму при різному натисканні пальців в області клоаки (0,5–1%). При більше сильному натисканні пальців (d) цей горбок важко диференціювати відносно статі. Ослаблення тиску на клоаку (d1 ) дозволяє слизуватій оболонці повернутися в природне положення, що робить характерну для чоловічої статі півсферу статевого горбка добре помітною у нижній частині цього тривершинного утворення;
e – глибоко розташований горбок, що при слабкому розкритті клоаки може бути не помічений (2–10%);
f – перехідна форма горбка між варіантами с и d (1–6%);
g – вертикально розщеплений половою горбок (0,5–4,0%);
h – великий цебулеподібний горбок (0,5–3%).
Мінливість будови клоаки у курочок:
а – найпоширеніша форма жіночого типу – повна відсутність якої-небудь структури, хоча б що віддалено нагадує горбок (55–60%);
b – на місці горбка є V-образна складка (5–10%);
с и с1 – горбок жіночого типу, що під різним тиском пальців опера – тора змінює свою форму (2–5%). При більше слабкому тиску на клоаку (з1) цей горбок легко можна поплутати із чоловічим;
d – горбок подібний з типом с , по винятком того, що він має плоский язикоподібний зовнішній вигляд (10–17%);