Курсовая работа: Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"
Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест — культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2
Врожайність і елементи структури озимої пшениці за варіантами досліду
| Варіанти | Урожайність, ц/га | Маса 1000 зернин, г | Довжина колосу, см | Кількість зернин у колосі, шт |
| 1. Контроль | 24,9 | 42,6 | 8,1 | 27,0 |
| 2. Фон–N60 K90 | 28,9 | 40,8 | 9,0 | 35,0 |
| 3. Фон+Рсуперфосфат60 | 35,1 | 42,3 | 9,4 | 37,0 |
| 4. Фон+Рагрофоска60 | 36,7 | 43,0 | 9,4 | 37,0 |
| 5. Фон+Рсуперфосфат180 | 40,8 | 45,0 | 9,5 | 39,0 |
| 6. Фон+Рагрофоска180 | 45,6 | 46,0 | 9,6 | 39,0 |
| НСР05 | 0,74 | 1,97 | 0,16 | 1,97 |
Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р60 та на 83% при нормі внесення Р180 . Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р180 , така залежність зберігається і для суперфосфату.
На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10—14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.
Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.
Біологічне окислення — сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція — забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів — атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор — кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це — накопичення її в молекулах АТФ.
У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].
Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.
Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.
Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).
Таблиця 4.3
Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду
| Варіанти | Показники якості зерна | ||||
| Натура, г/літр | Клейковина, % | Білок, % | Скловидність, % | Залишкові кількості гліфосату, мг/кг | |
| 1. Контроль | 730,0 | 26,0 | 10,9 | 72,0 | — |
| 2. Фон–N60 K90 | 740,0 | 27,0 | 11,1 | 66,0 | — |
| 3. Фон+Рсуперфосфат60 | 762,0 | 29,0 | 12,0 | 84,0 | Не знайдено |
| 4. Фон+Рагрофоска60 | 770,0 | 29,4 | 12,2 | 84,0 | —"— |
| 5. Фон+Рсуперфосфат180 | 770,0 | 30,0 | 12,5 | 86,0 | —"— |
| 6. Фон+Рагрофоска180 | 772,0 | 30,2 | 12,7 | 89,0 | —"— |
| НСР05 | 19,95 | 0,94 | — | — | — |
Натура зерна (об'ємна вага) впливає на борошномельні якості [17]. Високо натурне зерно дає великий вихід борошна. Вміст клейковини і скловидність впливає на борошномельні і хлібопекарські якості зерна. Кількість білку та скловидність зерна при застосуванні агрофоски знаходиться на рівні контролю, що пов'язано із фізіологічними особливостями сорту озимої пшениці.
Залишкові кількості гліфосату в зерні озимої пшениці не були знайдені на всіх варіантах досліду.
Отже, використання фосфорних добрив, зокрема нового виду фосфорного добрива Агрофоски, сприяє підвищенню продуктивності озимої пшениці, якості зерна та збільшенню швидкості детоксикації десикантів.
Оскільки, на ТОВ “Надаія” виробляється не тільки продукція рослинництва, а й тваринництва, то доцільно запропонувати нові технології щодо підвищення якості продукції тваринництва, а саме великої рогатої худоби та свиней.
На нашу думку, подальша інтенсифікація галузі тваринництва неможлива без випереджального розвитку кормової бази. Великим резервом для кормовиробництва України є ресурси відходів переробки овочів і плодів. Розробка ефективних методів використання цих відходів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці є актуальною з погляду економії зернових, макухи шротів та інших дорогих компонентів раціонів, створення безвідхідних ресурсозберігаючих технологій, збереження екології навколишнього середовища.
У світовій практиці країни з розвинутим тваринництвом створили могутню кормову базу. Дуже цікавим для України є досвід країн ЄЕС, де як сировина при виробництві комбікормів питома вага відходів переробних галузей АПК складає більше 17 млн. тонн на рік. А список замінників зерна включає понад 10 найменувань кормів, у тому числі з відходів плодоовочевої, консервної промисловості.
У США при виробництві комбікормів використовується щорічно 11,3-13,4 млн. тонн відходів переробки продуктів рослинництва, у тому числі цитрусову пульпу, вижимки томатів, яблук, винограду. У цій країні проведено перепис і визначено хімічний склад, поживність 357-ми нетрадиційних кормових засобів з метою більш повного використання кормових ресурсів і джерел різних поживних речовин для сільськогосподарських тварин.
В Україні щорічно плодоовочева консервна промисловість переробляє значні обсяги плодів і овочів. Коефіцієнт корисного використання сировини при переробці складає в середньому 79%. Отже, 21% усієї переробної сировини і складають відходи.
Детальне вивчення ефективності використання в раціонах молодняку свиней борошна з томатних і яблучних вижимків проведено на базі ВАТ “Западинське”. Досвіди показали, що заміна 15% (від маси) зернових компонентів комбікорм?