Курсовая работа: Word

¨ вікна вставляють уword-текст, починаючи з позиції курсору;

¨ виділяють кадр вікна, і на екран автоматично ви­кликається спеціальна панель інструментів «На­стройка изображения».

¨ клацанням лівою клавішею миші на кнопці («Обрізка») зазначеної панелі активізується покажчик миші . За його допомогою виділяють потріб­ний графічний об'єкт «буксируванням» усіх меж кадру;

¨ сформований таким чином графічний об'єкт мож­на обрамити, використовуючи кнопку «Зовнішні межі».

Аналогічно у word - текст можна вставляти й об'єкти, сформовані безпосередньо в додатках до Windows (на­приклад, діаграми, таблиці, фрагменти баз даних, рисунки тощо). Будь-який із таких об'єктів спочатку виділяють і, послуговуючись командою Копіювати (Вирізати), зано­сять у буфер обміну. Потім командою Правка - Спеціальна вставка його вводять у текст.

Зазвичай графічні об'єкти вставляють у текст коман­дою Правка - Вставить. При цьому формат і положення будь-якого об'єкта задаються засобами вікна «Формат малюнка».

Введення математичних формул і рівнянь

Редактор Wordмає спеціальний додаток EquationEditor, що дає змогу формувати математичні формули та рівнян­ня. Далі математичні об'єкти вводять до тексту і редагу­ють безпосередньо в ньому або в спеціальному вікні.

Порядок введення формул до текст документа

Для вставлення нової формули в текст, починаючи з позиції курсору, слід скористатися командою Вставка - Об’єкт. У діалоговому вікні «Вставка об’єкта», що з'являється, вибирають параметр «MicrosoftEquation» і активізують команду ОК. При цьому вікно MicrosoftWord міститиме видозмінене меню, нову панель інстру­ментів «Формула» з кнопками-шаблонами різних сим­волів, а також поле для введення формули (див. мал. 11.). Цю процедуру можна виконати також за допомогою кнопки («Редактор формул») стандартної панелі інструментів.

Клацання мишею на будь-якій із кнопок панелі «Фор­мула» розкриває список можливих шаблонів символів (див. мал. 12.). Для вставлення у формулу будь-якого симво­лу, наприклад «∑», «∏», «∫», «∩» тощо, досить клацнути на ньому зазначеною клавішею.

Щоб увести формули в текст, необхідно натиснути на клавішу <Esc > або клацнути мишею на вільному місці екрана.

Редагування формул

Математичні об'єкти редагують безпосередньо в тексті чи в спеціальному діалоговому вікні. Перед редагуван­ням формули в тексті її виділяють, клацнувши на ній мишею. Потім за допомогою команди Правка-Об’єктEquation-Змінити або подвійним клацанням мишею на формулі активізують панель «Формула» (мал. 6). Після цього можна починати редагування.

Щоб редагувати виділену формулу в окремому вікні, треба командою Об’єкт -Equation-Відкрити із меню Прав­ка відкрити діалогове вікно «Редактор формул», де буде відображатися формула

Це вікно має меню, аналогічне меню вікна. Засобами цих вікон установлюють масштаб зобра­ження формул, розмір символів, міжсимвольні відстані, стиль форматування елементів формул тощо.

Масштабування зображення формул. Виконують його, послуговуючись командою Масштаб із меню Вид, яка від­криває однойменне вікно, де і встановлюють масштаб форму­ли (див. мал. 13.). Діапазон зміни масштабу — від 25 до 400%.

Встановлення інтервалу між символами у формулах.

Виконується програмою Equation Editor автоматично, але може задаватися також користувачем у діалоговому вік­ні «Интервал» (див. мал. 14), для відкриття якого слід акти­візувати команду Формат - Интервал . У ньому є список відстаней між різними елементами формули. Результати внесених змін можна бачити на спеціальному транспаранті діалогового вікна, клацнувши мишею на його кнопці «Применить ». Для відновлення стандартних відстаней використовують кнопку «По умолчанию ».

Взаєморозташування окремих символів зручно встанов­лювати вручну, користуючись клавішею <Ctrl> і клавішею керування курсором. Наприклад, натиснення на клавіші <Ctrl +> та <Ctrl+>> зумовлює переміщення символу (або групи вибраних символів) відповідно угору і праворуч.

Встановлення розмірів символів у формулах. Здійс­нюється програмою EquationEditor автоматично з ураху­ванням розташування символів у формулі. Так, символи верхніх і нижніх індексів завжди мають зменшений розмір, а символи сум («∑») та інтегралів («∫») -збільше­ний. Користувач може встановити розміри символів та­кож безпосередньо у вікні «Размеры» (див. мал. 15.), що ак­тивізується командою Розмір - Визначити. Призначення кнопок «Застосувати» і «По замовченню» тут таке саме, як і у вікні «Інтервал».

Вибір стилю форматування елементів формул

Варі­ювання різних варіантів форматування елементів формул дає змогу унаочнити підрахунки. Стильове форматування застосовують до математичних символів, змінних, функ­цій, матриць та інших об'єктів формул. Назву стилю вста­новлюють у меню Стиль, а його параметри - в діалогово­му вікні «Стилі». Останнє активізується командою Стиль - Визначити.

Друк документа

Друкування документів у Word виконується матричним, струминним або лазерним принтерами. Редактор і комп'ю­тер у цілому взаємодіють із принтером за допомогою спеці­альної програми-драйвера. Вибирають необхідні принтер і драйвер на етапі підготовки та настроювання редактора.

Попередній перегляд документа

Перед друкуванням документ варто переглянути на ек­рані, щоб з'ясувати, який вигляд він матиме на папері. Пере­йти до режиму попереднього перегляду документа можна:

• активізувавши команду Файл - Предварительный просмотр ;

• клацнувши мишею на кнопці панелі інструментів;

• натиснувши на клавіші <Ctrl +F2>.

При цьому буде активізована панель інструментів «Предварительный просмотр» (див. мал. 16.), користуючись кнопками якої можна розпочати друкування документа, збільшити (зменшити) сторінку, переглянути одну або кіль­ка сторінок, вибрати масштаб перегляду, ввімкнути (вимк­нути) масштабні лінійки, припасувати сторінки, розгорну­ти сторінку на весь екран, закрити вікно перегляду і вий­ти з нього, нарешті, одержати контекстну довідку.