Курсовая работа: Заказники як форма збереження біорозмаїття
Рис.2.2.Фукціональна структура заказників загальнодержавного значення
Рис.2.3.Фукціональна структура заказників місцевого значення
Структура ядра природно-заповідного фонду (заказників загальнодержавного та місцевого значення) приведена на рис. 2.2, 2.3 де основою є ботанічні об’єкти.
До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.
Рівненська область за рівнем заповідності входить в п’ятірку кращих в Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповідності Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10%.
Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості розширення природно-заповідного фонду області ще не вичерпані.
Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21 вересня 2000 р., основною метою якого є збільшення площ земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження ними різноманіття, близького до природного стану, та формування єдиної територіальної системи, побудованої для забезпечення міграції та поширення видів рослин і тварин природними шляхами, збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій, Держуправлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області внесені пропозиції щодо планів реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі області на 2001-2005 рр., в які входить розширення мережі регіональних ландшафтних парків області, а саме: закінчення робіт із створення “Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку” в Здолбунівському р-ні, регіонального ландшафтного парку “Погориння” в Гощанському р-ні і “Демидівського регіонального ландшафтного парку” в Демидівському р-ні.
Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природно-заповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2005-2010 рр.”, пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є:
- збільшення площ та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду;
- інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів;
- створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду;
- вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду;
- забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі;
- вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються.
З метою вирішення пріоритетних проблем протягом 2005-2010 рр. потрібно вжити комплекс організаційних заходів, а саме:
- забезпечити розробку проектів організацій територій та підтримання регіональних ландшафтних парків;
- продовжувати роботи щодо розширення існуючих та створення нових заповідних об’єктів;
- забезпечити поетапну інвентаризацію та розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення встановленого режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.
Базальтові стовпи (геологічний заказник, Рівненщина)
Цей заказник знаходиться на Івано-Долинському родовище базальтів, що в с.Берестовець Костопільського району Рівненської області.
Базальтові стовпи - різновид базальтів, що має в поперечному перерізі - форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота - від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.
Загальна протяжність відслонень базальтів у межах заказнику 180-230м. Також на території заказнику є мінерали: адуляр, хлорит, яніт, кварц, халцедон, кальцит, барит, гематит, пірит, марказит, псиломелан, борніт, азурит, мідь самородна.
«Соколині гори» (ландшафтний заказник місцевого значення, Рівненщина)
Наймальовничіший куточок Рівненщини, заказник «Соколині гори» на березі річки Случ отримав серед мандрівників цікаву назву, що порівнює його зі Швейцарією. Адже скелястий каньйон Случа не поступається відомим європейським місцинам.
Ця територія має ранг ландшафтного заказника місцевого значення й охоплює площу 340 га. На цій території немає привабливішого місця. Великими гранітними скелями над долиною Случі підноситься західний борт Українського кристалічного щита. На темному фоні гранітів під сонцем виблискують лусочки слюди, а де-не-де трапляються пегматитові жили з кристалами турмаліну. Особливо гарна скеля Княжа гора висотою 60 70 м, що різко обривається до річки. Біля підніжжя скелі розташований Губківський кар'єр, де видобувають сірі гнейси та кристалічні сланці ранньопротерозойського віку.
Поблизу с. Губків ці породи перерізає потужна (до 100 м) дайка амфіболіту з характерною кулеподібною окремістю, що складається з ортоклазупіриту, біотиту. Тут також проходить невелика дайка (1 2 м) базальтів, що перерізає давнішу жилу пегматитів.
Природні особливості — соснові із домішками берези. На території заказника зростає 400 видів вищих судинних рослин. З них 77 рідкісних, а 19 занесено до Червоної книги України. Серед них астранція велика, булатка великоквіткова та довголиста, верба чорнична, гніздівка звичайна, ковила пірчаста, коручка темночервона, лілія лісова, любка дволиста та зеленоквіткова.
Тваринний світ дуже різноманітний. Так, в річках водяться такі риби як: плітка, в’язь, лин, пічкур, верховодка, лящ, золотий та срібний карасі, окунь, щука та інші види риб. Серед ссавців тут мешкають білка, їжак, кріт звичайний, тхір та куниця лісові, лисиця, вовк, свиня дика, козуля європейська, лось. Світ пернатих представлений такими птахами, як припутень, горлиця звичайна, одуд, крутиголовка, дятли великий строкатий, середній та малий, вільшанка, журавель сірий, лунь болотний, очеретянки лучна, чагарникова та велика, лелека білий та чорний та інші. Із плазунів тут зустрічаються ящірка прудка, ящірка – живородка, вуж і гадюка звичайні.
Заказник «Соколині Гори» має важливе краєзнавче значення. По обох берегах Случі знайдено залишки стоянок первісної людини, численні козацькі й татарські могильники, кургани. На вершині скелі Княжа гора збереглися руїни замку ХV ст. і залишки селища древлян. Є легенда, що в замку жив багатий князь, який десь заховав усі свої скарби. Однак даремно шукали люди скарб у руїнах, найцінніше було в них під ногами у горі та її камені.