Курсовая работа: Захист файлів від запису
Коритувачі ПК у різноманітних організаціях для обміну інформацією усе ширше використовують електронну пошту, що без додаткових засобів захисту може стати надбанням сторонніх осіб. Самим надійним захистом від несанкціонованого доступу до переданої інформації і програмних продуктів ПК є застосування різноманітних методів шифрування (криптографічних методів захисту інформації).
Криптографічні методи захисту інформації - це спеціальні методи шифрування, кодування або іншого перетворення інформації, у результаті якого її утримання стає недоступним без пред'явлення ключа криптограми й оберненого перетворення. Криптографічний метод захисту, безумовно, самий надійний метод захисту, тому що охороняється безпосередньо сама інформація, а не доступ до неї (наприклад, зашифрований файл не можна прочитати навіть у випадку крадіжки носія). Даний метод захисту реалізується у виді програм або пакетів програм, що розширюють можливості стандартної операційної системи. Захист на рівні операційної системи, частіше усього, повинен доповнюватися засобами захисту на рівні систем керування базами даних, що дозволяють реалізовувати складні процедури керування доступом.
В даний час не існує узвичаєної классифікації криптографічних методів захисту інформації. Проте, коли піддається перетворенню (шифровці) кожний символ переданого повідомлення ("симетричний" метод закриття інформації), можна умовно виділити чотири основні групи:
підстановка - символи тексту що шифрується заміняються символами того ж або іншого алфавіту відповідно до заздалегідь визначеного правила;
перестановка - символи тексту що шифрується переставляються по деякому правилу в межах заданого блока переданого тексту
аналітичне перетворення - текст що шифрується перетвориться по деякому аналітичному правилу;
комбіноване перетворення - вихідний текст шифрується двома або великим числом засобів шифрування.
Існує велике число програмних продуктів шифрування інформації, що відрізняються по ступеню надійності.
2.2 Прив'язка до місця розташування на диску
Якщо потрібно виключити копіювання програми з гнучкого диска на інший гнучкий диск, її можна прив'язати до номера кластера або сектора, із якого починається файл програми на диску. Прив'язка здійснюється в такий спосіб. Спеціально підготовлена установча програма відкриває файл із робочою програмою і по таблиці відкритих файлів знаходить початковий номер кластера. Це число, що є своєрідним ключем, записується установчою програмою у визначене місце файла робочої програми (у поле даних). Робоча ж програма після запуску насамперед виконує ту ж операцію - визначає свою початкову адресу, а потім порівнює його з ключем. Якщо числа збігаються, програма приступає до виконання своєї змістовної частини; якщо не збігаються - аварийно завершується. При копіюванні програми на інший диск (або навіть на той же самий) вона виявиться розташованої в іншому місці і номер кластера, записаний нустановчою програмою вже не буде відповідати реальній адресі файла. У той же час за допомогою установчої дискети програму неважко встановити на будь-якому диску.
2.3 Ключова дискета з нестандартним форматом
Достатньо надійний засіб захисту програм від переносу на інші комп'ютери полягає у використанні ключової дискети. У цьому випадку робоча програма, що знаходиться на жорсткому диску, перед початком роботи перевіряє наявність на дисководі дискети з ключовою інформацією. Для того, щоб ключову дискету не можна було розмножити за допомогою команди DISKCOPY, що здійснює копіювання на фізичному рівні, ключова інформація записується на доріжці з нестандартним форматом, розташованої до того ж за межами робочого простору диска. Така ключова дискета підготовляється спеціальною установчою програмою, що за допомогою функції 05h переривання BIOS 13h, форматує, наприклад, доріжку номер 40 (або 80) із розміром сектора 256 байтів замість 512 і записує на її заданий ключ. Робоча програма перед початком роботи виконує читання нестандартної доріжки і при відсутності самої доріжки або ключа на ній аварийно завершується. Такий засіб зручний тим, що користувач, придбавши програмний продукт із ключовою дискетою, може вільно переносити його з комп'ютера на комп'ютер і навіть запускати його на декількох комп'ютерах одночасно, але не має можливості передати програмний пакет третій особі (не позбавивши себе ключової дискети).
Очевидно, що для жорсткості захисту розглянуті методи можуть використовуватися спільно в різноманітних комбінаціях.
3. Постанова задачі та методи її реалізації
3.1 Захист файлів від запису
3.1.1 Процес підготування програми на мові ассемблера
Процес підготування і налагодження програми включає такі етапи:
підготування вихідного тексту програми за допомогою будь-якого текстового редактора. Файл із вихідним текстом повинний мати розширення. ASM;
трансляція програми за допомогою ассемблера ТASM. EXE із метою одержання об'єктного файла;
компонування об'єктного модуля за допомогою компоновника ТLINK. ЕХЕ з метою одержання завантажувального файла
При виборі редактора для підготування вихідного тексту програми варто мати на увазі, що багато текстових процесорів (наприклад, Microsoft Word) додають у вихідний файл службову інформацію. Тому варто скористатися редактором, що виводить у вихідний файл "чистий текст", без яких-небудь керуючих символів. До таких редакторів відносяться, наприклад, широко поширені в нас Лексикон, Norton Editor і ін. Якщо файл із вихідним текстом програми названий P. ASM, то рядок виклику ассемблера може мати такий вид:
ТASM /ZI
Ключ /ZI управляє включенням в об'єктний файл номерів рядків вихідної програми й іншої інформації, не необхідної при виконанні програми, але використовуваної відлагоджувальником CodeView.
Рядок виклику компоновника може мати такий вигляд:
ТLINK /V
Ключ /V передає в завантажувальний файл символьну інформацію, що дозволяє відлагоджувальнику CV виводити на екран повний текст вихідної програми, включаючи мітки, коментарі та ін. Компоновник створює завантажувальний модуль у форматі. ЕХЕ. Якщо вихідна програма написана у форматі. СОМ, то після трансляції і компонування її треба перетворити у файл типу. СОМ. Для цього використовується включена до складу DOS зовнішня команда EXE2BIN:
EXE2BIN P P.com
Перший параметр позначає вихідний для команди EXE2BIN завантажувальний файл Р. ЕХЕ, другий - очікуваний результат перетворення. Вказівка розширення. СОМ у другому параметрі обов'язкова, тому що по замовчанню команда EXE2BIN створює файл із розширенням. BIN.
3.2 Реалізація задачі
Задача по забезпеченню захисту файлу на гнучкому диску від несанкціонованого запису передбачає створення такої програми, яка б при читанні диску не давала б змоги недозволеному користувач читати інформацію на ній.
Після того, як користувач запустить програму і введе ім’я файлу (File. Txt), що необхідно захистити від запису, програма відкриє цей файл, і витягне з нього один кластер. Місце, де знаходився цей кластер буде помічене як БЕД - блок. Потім програма створить файл на жорсткому диску (File_), в який буде занесено номер кластеру і пароль (пароль користувач повинно ввести в процесі роботи програми). Створивши такий файл програма закінчує свою роботу. Після цього файл на гнучкому диску не можна ні прочитати, ні скопіювати, ні знищити. Цей алгоритм програми дозволяє захистити файл від несанкціонованого копіювання на інший диск. Навіть коли дискету буде втрачено без наявності файлу File_ не можна надати файлу попереднього вигляду.
Список літератури
1. Финогенов К.Г. “Самоучитель по системным функциям MS-DOC".
2. Скэнлон Л. “Персональные ЭВМ IBM PC и XT”
3. Фигурнов: "Работа пользователя с IBM PC".
4. Громов В.И. Васильев Г.А. "Энциклопедия компьютерной безопасности"