Курсовая работа: Зарубіжний досвід підтримки інноваційного розвитку АПК

-привести у відповідність до діючих нормативів МОН України та вимог Болонського процесу критерії оцінки рівнів підготовки фахівців різних ступенів.

Основні стратегічні напрями реформування аграрної науки і освіти:

Þ перехід на створення інновацій, які повинні забезпечити конкурентоспроможність та комерційну привабливість науково-технічних розробок на ринку наукоємної продукції;

Þ оптимізація систем аграрної науки і освіти для концентрації матеріально-технічних, кадрових і фінансових ресурсів на вирішення пріоритетних завдань АПК;

Þ запровадження системи планування та виконання науково-технічних програм під інноваційну модель розвитку галузей АПК;

Þ створення дієвих систем інноваційного провайдингу;

Þ формування системи державного замовлення на науково-технічну продукцію через Мінагрополітики;

Þ оптимізація системи аграрної освіти для концентрації матеріально-технічних, кадрових і фінансових ресурсів забезпечення розвитку всіх ланок освітніх закладів;

Þ створення системи мотивації одержання аграрної освіти;

Þ підпорядкування навчальних закладів аграрного профілю галузевому міністерству;

Þ удосконалення системи післядипломної освіти, підготовки організаційно-управлінських кадрів;

Þ інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва;

Þ формування системи перманентного наповнення змісту нового та запровадження в навчальний процес інноваційних технологій;

Þ формування системи замовлень АПК на підготовку фахівців аграрного профілю та оцінка їх кваліфікаційного рівня;

Þ реформування системи підготовки науково-педагогічних кадрів, їх освітянської та наукової діяльності, її нормативно-правового забезпечення у відповідності до міжнародних стандартів;

Þ навчання в університетах зорієнтувати на вирішенні глобальних проблем сьогодення;

Þ підвищення якості та безпеки сільськогосподарської продукції;

Þ екологізація усіх сфер аграрного сектору економіки на усіх етапах життєвого циклу людини;

Þ мінімізація шкідливого впливу від сільськогосподарської діяльності на довкілля;

Þ розвиток систем управління якістю в сфері агарного виробництва, переробки і зберігання сільськогосподарської продукції;

Þ посилення ролі гуманітарної підготовки фахівців, як фактора розвитку демократії та протистояння тероризму, наркоманії та іншим негативним соціальним проявам у суспільстві;

Þ посилення практичної складової у підготовці фахівців за всіма напрямами підготовки (спеціальностями) та освітньо-кваліфікаційними рівнями.

2.3 Основні стратегічні напрями розвитку та результати міжнародної діяльності в сфері АПК

Основні напрями розвитку :

1) Сформувати пріоритетні напрями міжнародної наукової діяльності, які сприятимуть майбутній Угоді про асоціацію України та ЄС.

2) Започаткувати нові комунікаційні канали з метою обміну науковою і освітянською інформацією між партнерами у вирішенні глобальних проблем людства.

3) Спрямувати зусилля наукового і освітнього потенціалу на зближення позицій України та ЄС з питань, які розглядаються в рамках міжнародних організацій IGC, ISO, FAO тощо. 4) Взяти участь у проектах TWINNING та TAIEX з метою розбудови інституційної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

5) Використати європейський інструмент сусідства та партнерства (ENPI) для ефективної координації та застосування зовнішньої допомоги в галузі науки та технологій.

6) Збільшити чисельність фахівців, які у свою діяльність спрямовують на вирішення питань міжнародного розвитку, патентного та стандартизаційного законодавства.