Курсовая работа: Застосування методу Case Studies при вивченні теми: "Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання" в вищих навчальних закладах

1. Етап розробки навчальної практичної ситуації:

а) кейси пишуть або складають на прикладі конкретних корпорацій, фірм. Малих підприємств або в «тиші кабінетів» на матеріалі газетних або журнальних публікацій, річних звітів компаній тощо;

б) обсяг кейсу від 1 до 30 сторінок;

в) при розробці кейсу на прикладі конкретної фірми обов’язково взяти досвід її керівника на його тиражування та використання. Можливо, доведеться зашифрувати назву фірми та імена персонажів;

г) в кінці кейсу, як правило, формуються питання для студентів.

2. Етап постановки викладачем основних питань:

а) кейси повинні бути дані кожному студенту не пізніше, як за день до занять;

б) тому починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу;

в) обов’язкове далі коротке введення в кейс. Питання студентам, наприклад: «З якого розділу маркетингу написаний даний кейс?»

г) з’ясувати, що є центральною проблемою даного кейсу, розв’язання якої повинні знайти студенти;

д) розбити на підзаголовки, «змішувати» хронологічні факти, персонажі, вносити елемент плутанини.

3. Розподіл студентів по малих групах (не більше 3-5 чоловік в одній групі).

4. Етапи роботи в малій групі. Вибір «спікера»:

а) тривалість роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у визначені терміни;

б) обходячи групи та роблячи деякі пояснення, запобігати прямих консультацій;

в) дати можливість використовувати студентам літературу, підручники, довідники;

г) при відносно однорідному складі груп «спікера» обирають самостійно самі студенти;

д) інколи корисно призначати «спікера» в останній момент «вольовим рішенням» викладача.

5. Етап презентації рішення з кейсів:

а) представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник (спікер). Час до 10-15 хвилин;

б) максимально заохочувати при презентації використання плакатів, схем, графіків (які повинні підготувати групи на попередньому етапі);

в) заохочувати доповнення членами малої групи свого спікера. Але якщо як доповнення виходить рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;

г) потім питання аудиторії до спікера. Викладач тільки спрямовує хід дискусії.

6. Етап загальної дискусії:

а) не обмежувати час;

б) дати можливість виступити кожному;

в) «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах даного кейсу;

г) провести голосування «Чиє рішення було самим вдалим?»

7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача: