Курсовая работа: Застосування наночасток для лікування тварин
Отже. введення в суглоб колоїду наноаквахелатів металів не проявляє пошкоджуючої дії на його структурно-функціональні характеристики; введення в суглоб гідрокортизону ацетату в деяких випадках призводить до переходу асептичного запалення у гнійне.
При внутрішньосуглобовому введенні колоїду наночасток металів хворі на асептичний синовіт тварини видужували в 97,5 % випадків.
Внутрішньосуглобове введення колоїду наночасток металів при гнійному синовіті супроводжується виліковуванням хворих тварин у 85 – 89 % випадків.
3. Ефективність застосування наночасток металів в ортопедії
Хвороби копитець у корів діагностуються відносно часто; вони завдають скотарству значних економічних збитків (зниження продуктивності, недоотримання приплоду, вимушене вибраковування тощо). Так, у Росії економічні втрати від хвороб копитець у корів становлять 800 – 900 млн. карбованців на рік, в Україні ці збитки досягають 100 – 200 млн. гривень. Найбільш загрозливими є ураження копитець заразної етіології, при яких удосконалення лікувальних заходів набувають значної актуальності.
Опорна здатність копитець корів багато в чому залежить від щільності й твердості копитцевого рога, які забезпечуються біохімічними процесами в епідермісі копитець. При зниженні біофізичних показників останнього травмується основа шкіри копитець і виникає пододерматит.
Досліджували копитця корів-аналогів чорно-рябої породи, віком 4–5 років, продуктивністю 5000 кг молока на рік; на час досліджень корови були яловими. До першої групи були включені тварини, яких утримували на дерев’яній підлозі; до другої – корови, яких утримували за аналогічних умов, але копитця яких піддавали періодичній обробці колоїдом наночасток металів; до третьої – тварини, яких утримували на бетонній підлозі; до четвертої групи – корови, яких утримували за таких же умов, але копитця яких періодично обробляли наночастками металів.
Через місяць від початку дослідів із підошовної ділянки копитець були відібрані шматочки рогу для біохімічних і біофізичних досліджень.
Вміст міді та цинку в роговому матеріалі визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії, білок – на апараті К’єльдаля, сірку та SH-групи – хімічними методами, вологу – стабільним висушуванням, а кількість попелу – спалюванням зразків у муфельній печі. Показник щільності визначали методом гідростатичного зважування; твердість копитцевого рогу – за методом Бринеля, а опір проти стирання – за допомогою спеціального приладу УкрНІКП.
У дослідженні використовували колоїд наночасток Ag, Cu, Zn, отриманих методом ерозивно-вибухового диспергування біоцидних і біогенних металів.
Цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента за програмою «Статистика».
Вміст мінеральних речовин у роговому матеріалі копитець представлено в табл. 3
Таблиця 3
Вміст мінеральних речовин у копитцевому розі корів, n=5
| Показники | Сірка, г/кг | Мідь, мг/кг | Цинк, мг/кг |
|
При утриманні на дерев’яній підлозі, контроль; При утриманні на дерев’яній підлозі з обробкою наночастками металів |
18,8±0,46 22,0±1,12* |
27,8±1,43 32,6±0,72* |
17,6±1,61 23,2±0,81* |
|
При утриманні на бетонній підлозі, контроль; При утриманні на бетонній підлозі з обробкою наночастками |
20,6±0,85 23,2±0,76* |
29,4±0,85 34,0±1,12** |
19,0±1,12 К-во Просмотров: 420
Бесплатно скачать Курсовая работа: Застосування наночасток для лікування тварин
|