Курсовая работа: Зчеплення автомобіля ВАЗ 2109
Рисунок 5 - Привод зчеплення ВАЗ-2109: 1. Педаль зчеплення;2. Трос; 3. Обойма гумового буфера троса; 4. Верхній наконечник оболонки троса; 5. Оболонка троса; 6. Нижній наконечник оболонки троса; 7. Кронштейн кріплення нижнього наконечника троса; 8. Пластина кріплення наконечника троса; 9. Захисний чохол; 10. Повідець троса; 11. Регулювальні гайки; 12. Вакуумний підсилювач; 13. Головний циліндр гідроприводу гальм;14. Бачок головного циліндра;15. Кронштейн вакуумного підсилювача; 16. Кронштейн педалей зчеплення і гальма; 17. Стопорна скоба; 18. Вісь педалей; 19. Відтяжна пружина педалі гальма; 20. Відтяжна пружина педалі зчеплення; 21. Дистанційна втулка; 22. Педаль гальма
Привод зчеплення механічний тросовий (див. Рисунок 5). Педалі зчеплення і гальма підвішені до кронштейна 16 на загальній осі 18. Кронштейн педалей приварений до щитка передка і до коробки воздухопритоку. Кожна з педалей установлена на осі на двох пластмасових втулках, встановлених у маточинах педалей. Між педаллю гальма і щокою кронштейна на осі встановлена пластмасова дистанційна втулка 21. Педаль зчеплення розташована на осі між щокою кронштейна і завзятою шайбою,установленої під голівку осі педалей. Вісь утримується в кронштейні стопорною скобою 17.Верхній кінець педалі з'єднується пальцем із тросом 2, що розташований в оболонці 5, по обох кінцях якої закріплені наконечники. Верхній наконечник 4 розташований у гумовому буфері, а він, у свою чергу, у сталевій обоймі 3. Буфер упирається торцем у гніздо передка кузова, а хвостовик буфера заходить в отвір передка, чим забезпечується фіксація буфера в гнізді. Нижній наконечник 6 оболонки троса затиснутий у гнізді кронштейна 7 коробки передач двома гайками 11 і фіксується пластиною 8. Гайками регулюється хід педалі. Кінець троса з'єднується з повідцем 10, у проріз якого заходить гачок важеля вилки вимикання зчеплення. Гачок важеля охоплює палець повідця. Оголена частина троса закривається захисним чохлом 9.
Зчеплення постійне замкнутого типу, тобто постійно включено. При цьому педаль 1 зчеплення відтягається у вихідне положення пружиною 19 до упора підшипника вимикання зчеплення в пелюстки натискної пружини. Ведомий диск під дією зусилля натискної пружини зажимається між поверхнями маховика і натискного диска. За рахунок сил тертя між поверхнями дисків крутящий момент від маховика і натискного диска передається на ведомий диск і через деталі демпфера на маточину ведомого диска і на первинний вал коробки передач. Для вимикання зчеплення натискають на педаль 1, що повертається на осі 18 і верхнім плечем тягне за собою трос. Переміщаючи в оболонці, трос через повідця і важіль повертає вилку вимикання зчеплення. Вилка переміщає по направляючій втулці муфту з підшипником вимикання зчеплення, що давить на пелюстки натискної пружини, і вона прогинається на опорних кільцях кожуха. При цьому зовнішня крайка пружини перестає давити на нажимний диск і ведомий диск ненабагато відходить від поверхні маховика. Передача крутящого моменту на ведомий диск припиняється. Внаслідок беззазорного привода зменшується повний хід педалі зчеплення і забезпечується більш чітке вимикання зчеплення, за рахунок чого поліпшуються умови роботи синхронізаторів коробки передач. Коли педаль відпускають, то вона під зусиллям пружини 19 повертається у вихідне положення, і підшипник вимикання зчеплення перестає давити на пелюстки натискної пружини,тому вона приймає свою первісну форму. Роблячи тиск, він переміщає нажимний диск в бік маховика. При натисканні на ведомий диск його хвиляста поверхня поступово стає плоскою, дозволяючи спочатку прослизати дискові,- унаслідок чого зчеплення включається плавно. При цьому крутящий момент від маховика передається на кожух і натискний диск і за рахунок сил тертя на ведомий диск, потім від нього через деталі демпфера на маточину ведомого диска і через шліцеве з'єднання на первинний вал коробки передач. Крутильні коливання колінчатого вала двигуна поглинаються фрикційним елементом демпфера і пружинами. При зміні крутящого моменту ведомий диск разом із пластинами демпфера переміщається щодо маточини. При цьому між поверхнею маточини і фрикційних кілець виникає тертя, пружини стискуються, передаючи момент, що крутить, на маточину. Хід стиску пружин залежить від величини переданого моменту. Поворот ведомого диска з пластинами демпфера щодо маточини обмежується упором пальців у подковообразні вирізи маточини, після чого стиск пружин припиняється. У зчеплення з беззазорний приводом у вихідному положенні педалі підшипник вимикання зчеплення упирається в пелюстки натискної пружини, що викликає їхнє спільне обертання. При вимиканні зчеплення безпосередньо починається робочий хід, унаслідок чого величина повного ходу педалі зменшується. Повний хід педалі повинний складати 125-130 мм. Він регулюється гайками 11, якими змінюють довжину нижньої галузі троса. У процесі експлуатації автомобіля внаслідок зносу накладок ведомого диска повний хід педалі зчеплення збільшується (педаль піднімається). Максимально припустимий хід педалі не повинний перевищувати 160 мм. Підшипник вимикання зчеплення в беззазорного привода самоустановлювальний з вбудованими захисними шайбами. Його постійний контакт із діафрагменной пружиною не тільки зменшує хід педалі, але також збільшує зносостійкість пари: пелюстки натискної пружини і внутрішнє кільце підшипника вимикання зчеплення.
Розглядаючи будову та технологію виготовлення вузлів зчеплення потрібно звернути увагу на матеріали з яких вони виготовлені. При роботі автомобіля більшість деталей переносять значне динамічне і статичне перевантаження, що в свою чергу призводить до їх швидкого зношення та виходу з ладу роблячи нероботоспроможним і цілий вузол відповідного агрегату.
Багато деталей переносять систематичне перевантаження тому дуже важливим є те з якого матеріалу і які конструктивні особливості має механізм, адже від цього головним чином залежить точність та якість виконуваної роботи або функції. При невдалому їх проектуванні може призвести до їх швидкоплинного руйнування з подальшим виходом з ладу
Більшість деталей автомобіля працює в агресивному середовищі і тому потребує особливого догляду та захисту. Звертаючи особливу увагу на зчеплення автомобіля ВАЗ 2108 потрібно сказати, що воно сухе (працює без змащення) тому особливо швидко зношується в разі значного перевантаження (різкого відпускання педалі зчеплення на великих обертах двигуна). Також причиною виходу з ладу зчеплення може бути потрапляння на фрикційні накладки мастильних матеріалів значно ускладнює ввімкнення зчеплення.
Акцентуючи увагу на агрегаті зчеплення потрібно сказати, що при його виготовленні використовують кольорові та чорні метали та матеріали неметалічного походження. Фрикційні накладки виготовляють методом пресування додаванням азбест. Азбест являється природним матеріалом (хризотил-азбест) має волокнисту структуру не горить має добрі теплоізоляційні властивості, що робить його найбільш підходящим матеріалом у виготовленні фрикційних дисків. В наслідок підвищення робочої температури до 368ºС азбест втрачає зі свого складу адсорбційну воду, внаслідок чого понижується його гнучкість і міцність. Цей процес є зворотним при знаходженні азбесту у вологому середовищі початкові властивості азбесту відновлюються.
Розглядаючи матеріали металевого складу потрібно сказати, що у зчепленні застосовують такі марки чавунів:
- модифіковані СЧ 21-40, СЧ 21-44 (ведучі диски зчеплення) ;
- ковкі чавуни КЧ 35-10 (педалі зчеплення)
- леговані відбілені чавуни (ведучі диски зчеплення) ;
- сталі А12, А20 (ГОСТ 1414-54),
08,08кп (ГОСТ 1050-60)
15,15кп (ГОСТ 1050-60) (пальці важелів нажимних дисків зчеплення)
20 (ГОСТ 1050-60)
50,85 (ГОСТ 1050-60) (ведені диски зчеплення).
Оскільки в продажі дуже великий асортимент гальмівних рідин то вони повинні відповідати певним вимогам. Якість гальмівної рідини тим краща чим вищий слідуючий параметр її характеристики:
Температура кипіння власне рідини в тому числі при поглинанні 2 - 3 % вологи.
В’язкісно – температурні властивості і їх стабільність.
Анти – корозійні і змащувальні властивості.
Сумісність з гумовими педалями.
Основний недолік використання гальмівних рідин це гігроскопічність. Встановлено, що рідина в системі зчеплення за рік набирає 2 – 3% води, внаслідок чого температура кипіння знижується на 30 – 50 ºС. Тому автомобільні фірми рекомендують обов’язково міняти гальмівну рідину 1 – 2 рази в рік незалежно від пробігу.
Маркування гальмівних рідин:
В області гальмівних рідин за кордоном застосовують два стандарти:
SAEJ 1703
DOT (Departament of Transportation).
В даний час виробники гальмівних рідин в рекламах, в документах і упаковці, як правило вказують відповідність рідини нормам DOT.
Для легкових автомобілів в залежності від конструкції, технічних характеристик і року випуску застосовуються такі гальмівні рідини: DOT 3, DOT 4, DOT 5.
3. РЕМОНТ ТА МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ